Державний нагляд/контроль є одним із основних видів діяльності органів виконавчої влади, спрямований, по-перше, на виявлення порушення вимог законодавства суб’єктами господарювання, і це особливо стосується фіскальних органів та органів Держпраці, а по-друге, на забезпечення інтересів суспільства, зокрема в питаннях, що стосуються належної якості продукції, робіт та послуг, безпеки населення.
Заходами державного нагляду або контролю є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. А з огляду на те, що ІТ бізнес – це бізнес з віртуальними продуктами, це наявність віртуального офісу та співробітників, що працюють на відстані, то саме ці фактори під час перевірок роблять його високо ризикованим.
Станом на сьогодення значна частина штрафів суб’єктів господарювання ІТ сфери приходиться на долю перевірок фіскалів та органів Держпраці.
Так, вже майже класичною підставою для донарахування грошових зобов’язань і, як наслідок, застосування штрафних санкцій до IT-компаній, є встановлення факту, що персонал працює не в межах трудових відносин, а за цивільно-правовими договорами, або невизнання податковим органом факту здійснення господарських операцій із контрагентами зі сфери ІТ бізнесу. У зв’язку з вказаними обставинами суттєво підвищується роль кваліфікованої юридичної допомоги ІТ-бізнесу.
Професіонали АО WinnerLex мають багатий практичний досвід роботи у сфері ІТ, вибудували власну систему якісного юридичного супроводження ІТ-бізнесу з максимальним позитивним результатом для клієнта.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
- консультування з приводу заходів державного нагляду, які здійснюються контролюючими органами;
- мінімізація ризиків податкової перекваліфікації ФОП-ів у штатних працівників;
- підбір ефективного способу захисту від перевірок контролюючих органів на будь-якому її етапі;
- юридичне супроводження перевірок Держпраці;
- юридичне супроводження податкових перевірок;
- оскарження результатів перевірок контролюючих органів до вищих органів в адміністративному порядку;
- оскарження результатів перевірок контролюючих органів у судовому порядку;
- податкове структурування ІТ-бізнесу.
У випадках, передбачених законодавством, перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику фірми чи іншій уповноваженій особі, фізичній особі – підприємцю, крім документів, передбачених Законом “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Позаплановий захід за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили такі документи.
Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Задля уникнення штрафів за неоформлених працівників у разі спроби перекваліфікації контролюючими органами цивільно-правових відносин у трудові необхідно розрізняти ці два види відносин у ІТ-сфері. Головна відмінність цивільно-правового договору від трудового у тому, що за цивільно-правовим договором оплата здійснюється не за сам процес праці, а за його результат. Також радимо, у разі виконання робіт/надання послуг у сфері ІТ за цивільно-правовим договором результати роботи описувати у акті наданих робіт/послуг та підписувати його замовником і виконавцем.
Так, існують.
Відповідно до п.26-1 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
- криптографічні засоби захисту інформації.
З аналізу наведеної норми вбачається, що від оподаткування ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання операційних систем, системних, прикладних, розважальних, навчальних програм та їх компонентів.
Отже, послуги з підтримки програмного забезпечення та роботи по налаштуванню програмного забезпечення звільняються від оподаткування податком на додану вартість за умови, що такі послуги є складовою поставки програмної продукції, а також звільняються від оподаткування операції з постачання послуг/виконання робіт, внаслідок надання/виконання яких відбуваються будь-які зміни в програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація).
Відповідно до підпункту 14.1.225 статті 14 ПК України роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України встановлено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Так, можна.
Проте варто знати, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
