Однією з форм ведення господарської діяльності на селі можуть бути сільськогосподарські кооперативи.
Сільськогосподарський кооператив є юридичною особою, яка утворюється виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об’єдналися на основі членства для провадження спільної діяльності, пов’язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажом сільськогосподарської продукції, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм певних послуг.
Отже, сільськогосподарська кооперація може стати ефективним механізмом забезпечення конкурентоспроможності малих сільськогосподарських товаровиробників, оскільки таким чином об’єднуються ресурси та зусилля фермерських господарств, особистих селянських господарств, які поодинці не спроможні конкурувати з великим агрохолдингами.
Нерідкими є випадки, коли у багатьох випадках в одноосібних господарствах занадто дорого впроваджувати ті чи інші види діяльності. Кооперативи надають можливість об’єднатися для спільної діяльності, що дає кращий результат, ніж якби та сама кількість селян працювала в одноосібних господарствах. До того ж, перевагою сільськогосподарської кооперації є те, що вони управляються членами кооперативу – самими селянами.
Таким чином, об’єднання виробників сільськогосподарської продукції у відповідні кооперативи може сприяти залученню інвесторів, створенню додаткових робочих місць, покращенню рівня життя членів кооперативу.
Слід зазначити, що створення сільськогосподарського кооперативу вимагає здійснення певного переліку дій, що вимагають відповідних юридичних знань та досвіду, якими зазвичай не володіють селяни – формування ініціативної групи засновників кооперативу та проведення установчих зборів, складання статутних документів, державна реєстрація кооперативу як юридичної особи. Отже, на етапі створення сільськогосподарського кооперативу необхідно звернутися за допомогою до досвідчених юристів.
Команда АО «ВіннерЛекс» об’єднала кращих адвокатів та юристів, які здійснюють комплексний юридичний супровід діяльності сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств різних галузей агропромислового комплексу. Наші адвокати розуміють специфіку правового регулювання у аграрному секторі, тому ми пропонуємо найкращі шляхи вирішення Ваших юридичних питань.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
Надання письмових консультацій з приводу роз’яснень положень чинного законодавства, що стосуються створення сільськогосподарських кооперативів;
Розробка статутних та інших корпоративних документів щодо створення та реєстрації сільськогосподарських кооперативів;
Супроводження процедури державної реєстрації сільськогосподарських кооперативів;
Розробка правил внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу;
Податкове планування діяльності сільськогосподарського кооперативу;
Зовнішнє абонентське юридичне обслуговування сільськогосподарського кооперативу (правовий аутсорсинг).
Рішення про створення сільськогосподарського кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, оформленим відповідно до вимог законодавства, який підписують головуючий та секретар зборів.
Статут сільськогосподарського кооперативу повинен містити наступні відомості:- найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;
– мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;
– склад його засновників;
– умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;
– права і обов’язки членів та асоційованих членів кооперативу;
– порядок внесення змін до статуту кооперативу;
– порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;
– форми участі членів кооперативу в його діяльності;
– порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;
– порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;
– порядок розподілу його доходу та покриття збитків;
– порядок обліку і звітності у кооперативі;
– порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;
– порядок скликання загальних зборів;
– умови і порядок повернення паю.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів – виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями.
Неприбутковість діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак:
- кооператив надає послуги тільки своїм членам;
- члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській діяльності кооперативу;
- послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами – виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів.
Слід пам’ятати, що однієї з переваг сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є можливість отримання певної державної фінансової підтримки.
Фінансова підтримка надається сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу:
- молочарського, м’ясного напрямів, до складу якого входять не менше 20 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші – фізичні особи, у власності або користуванні кожної з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення та за наявності тварин, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;
- плодово-ягідного, овочевого напрямів, а також із заготівлі та переробки продукції бджільництва, дикорослих ягід, грибів і рослин, до складу якого входять не менш як 7 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші – фізичні особи, у власності або користуванні кожної з яких перебувають не більше 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств визначений відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Сільськогосподарські кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі. Сільськогосподарським виробничим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку. Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом є кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та юридичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів.
Процедура створення та державної реєстрації сільськогосподарських кооперативів врегульована Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” з особливостями, зафіксованими у Законах України “Про кооперацію” та “Про сільськогосподарську кооперацію”.
Статус неприбуткових організацій можуть мати сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, які здійснюють обслуговування виключно своїх членів – виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, за умови, що вони одночасно:
– утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– їх установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів чи працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– їх установчі документи мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим сільськогосподарським кооперативам, або про зарахування до доходу бюджету у разі припинення сільськогосподарського кооперативу;
Для набуття статусу неприбуткової організації сільськогосподарський кооператив має бути внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
