Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, бізнес стає об’єктом пильної уваги ряду державних органів – митників, податківців, Мінекономіки та інших, оскільки в результаті зовнішньоекономічної діяльності при експорті в України надходить валютна виручка, а при імпорті, навпаки, валюта перераховується за кордон. Відповідно, державні органи розглядають імпортні операції підприємців – резидентів України у тому числі і з точки зору наявності ризику вимивання значних сум валюти за кордон, що може завдати шкоди банківській системі України та її економіці, послабити курс гривні.
Національний банк України на сьогодні має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Порушення цих строків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів або вартості недопоставленого товару.
На сьогодні продовжує діяти норма про сплату резидентами пені у разі порушення строку грошових розрахунків по зовнішньоекономічним договорам (контрактам), яка створює суттєві фінансові ризики для бізнесу.
Нарахування пені здійснюється податковими органами шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень після проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, за наслідками якої встановлюються факти порушень строків розрахунків у сфері ЗЕД. Нерідко вказана процедура розпочинається після отримання від банку відповідної інформації про порушення згаданих строків.
Законом на даний час передбачені три підстави, які звільняють бізнес від обов’язку сплачувати пеню за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями:
- настання форс-мажорних обставин;
- прийняття до розгляду судом чи міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – резидента України про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок порушення нерезидентом строків виконання його зобов’язань, передбачених зовнішньоекономічним контрактом;
- надання Мінекономіки висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Отже, за наявності вказаних обставин, Ваше підприємство не повинне буде сплачувати пеню.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
надання письмових консультацій щодо можливості продовження термінів розрахунків ЗЕД контрактів;
формування переліку документів, необхідних для подачі до Мінекономрозвитку з метою продовження термінів розрахунків;
супроводження процедури отримання висновку щодо продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями;
супроводження спорів у судах та міжнародних комерційних арбітражах щодо порушень нерезидентами строків виконання їх зобов’язань по зовнішньоекономічним контрактам;
оскарження в адміністративному та судовому порядку податкових повідомлень-рішень про нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД;
оскарження рішень Мінекономрозвитку щодо відмови у продовженні строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Рішення Мінекономіки про відмову у продовженні строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями може бути оскаржено до суду в порядку адміністративного судочинства.
До зовнішньоекономічного контракту бажано включити так зване арбітражне застереження – визначити в контракті суд або міжнародний комерційний арбітраж, до якого будуть звертатися сторони у разі виникнення спору, а також право якої країни буде застосовуватись при вирішенні спору.
Підставою для зупинення перебігу строків розрахунків за експортно-імпортними операціями у випадку настання форс-мажору є оригінал довідки Торгово-промислової палати або документа уповноваженого організації (органу) країни, де виникли форс-мажорні обставини.
Сплив строків для застосування заходів впливу є підставою звільнення від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства.
На даний час законом передбачені три підстави, які звільняють від обов’язку сплачувати пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями:
- настання форс-мажорних обставин;
- прийняття до розгляду судом чи міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – резидента України про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок порушення нерезидентом строків виконання його зобов’язань, передбачених зовнішньоекономічним контрактом;
- надання Мінекономіки висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Для того, щоб не порушити термін розрахунків за ЗЕД операціями, пакет документів необхідно подати до його закінчення, враховуючи строки розгляду документів і прийняття Мінекономіки рішення про видачу висновку щодо продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Подані документи розглядаються та приймається рішення про видачу висновку або відмову в його видачі протягом 10 робочих днів з дати подання пакету документів.
- заяву на одержання висновку, яка містить обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід’ємними частинами договору (контракту). У разі коли контракт укладено іноземною мовою, необхідно надати його переклад на українську мову;
- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів: платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг);
- копії листів від контрагентів-нерезидентів, які обумовлюють необхідність продовження установлених строків розрахунків.
