Отримання підприємством офіційного запиту податкового органу про надання податкової інформації свідчить про те, що підприємство з тієї чи іншої причини потрапило в поле зору податкової. Тому юридично грамотно складені відповіді на запити податкових органів можуть запобігти настання для підприємства різноманітних негативних наслідків.
Чинне законодавство передбачає два види запитів, які підприємство може одержати від податкового органу.
По-перше, письмовий запит податкова має право направити як контролюючий орган у сфері оподаткування з огляду на положення пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Серед передбачених ПКУ підстав для надсилання таких запитів найчастіше податкові органи посилаються на виявлення фактів, що свідчать про порушення податкового законодавства, а також на проведення зустрічних перевірок. Є також інші підстави, коли податкова може направити підприємству письмовий запит про надання інформації. Зазвичай податковий запит про надання інформації містить вимоги про надання податкової інформації в розрізі певних контрагентів з наданням копій всієї первинної документації за певний період або за весь період роботи з відповідним контрагентом. За загальним правилом ненадання відповідей на запити з поясненнями та необхідними документами або надання відповіді після закінчення 15-денного терміну на відповідь є підставою для проведення документальної позапланової податкової перевірки (пункт 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України).
Іншим видом податкових запитів, які може отримати підприємство, є запити податкової міліції як органу слідства у справах про податкові злочини. Такі запити надсилаються на підставі статті 93 Кримінального процесуального кодексу України та є способом збирання доказів стороною обвинувачення у кримінальному провадженні. У деяких ситуаціях підготовка відповідей на запити податкових органів у порядку статті 93 КПК України вже стає елементом вироблення спільної позиції захисту як підприємства, так і його керівників у кримінальному провадженні, оскільки за таким запитом може слідувати і тимчасовий доступ до речей і документів, і обшук , і виклики на допити керівників та співробітників як свідків. З цього випливає, що відповіді на такі запити податкової вимагають ще більшої уваги та професіоналізму не лише у сфері податкового права, а й у сфері захисту у кримінальному процесі.
Юридично грамотний аналіз податкових запитів дозволяє визначити, як правильно дати відповіді на запити податкових органів, чи є запит законним та обґрунтованим, як правильно відповідати чи взагалі не відповідати на запити, які документи можна і потрібно надавати чи взагалі нічого не потрібно надавати, та найголовніше – коли можна правильно і без наслідків для підприємства та його керівництва уникнути проведення позапланової перевірки у разі реагування на запит податкової.
Податкові адвокати Адвокатського об’єднання WinnerLex розробили ефективні засоби захисту клієнтів при отриманні податкових запитів, які зводять до мінімуму ризики проведення позапланової податкової перевірки, а також позитивно впливають на ділову репутацію клієнтів як контрагентів з високим ступенем захисту конфіденційної інформації. Ми також маємо великий досвід захисту бізнесу в рамках кримінального провадження. Тому наші адвокати можуть скласти відповіді на запити будь-яких податкових органів швидко та професійно.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
що надаються в межах податкової перевірки;
по взаємовідносинам з певними контрагентами;
у разі проведення зустрічної звірки;
для визначення рівня звичайних цін на товари;
якщо подано скаргу про ненадання або порушення правил заповнення податкової накладної;
у випадках виявлення фактів про порушення податкового, валютного та іншого законодавства;
якщо виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Під час отримання наказу про проведення позапланової перевірки на підставі п. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, радимо обов’язково перевірити підстави призначення даної перевірки, в тому числі надання відповіді на запит податкового органу, оскільки досить часто податкові органи зловживають своїми права і призначають позапланові перевірки незаконно.
У разі отримання запиту від контролюючого органу, необхідно уважно переглянути його, переконатися в тому, що отриманий запит виконаний на офіційному бланку органу ДФС, має вихідний реєстраційний номер, дату, звернути увагу на обов’язкові реквізити: Якщо у запиті відсутній хоча б один із необхідних реквізитів, то за таких обставин платник звільняється від обов’язку надання інформації та документів на запит.
Навіть якщо буде виявлено, що запит складено із порушеннями, рекомендуємо все-таки надати на нього відповідь, обґрунтувавши в ній підстави для ненадання інформації на запит. Наприклад, у відповіді викладіть недоліки запиту та зазначте, що надасте всю необхідну інформацію та її документальне підтвердження у разі отримання запиту, який відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідь на запит контролюючого органу бажано надсилати до податкової цінним листом з описом вкладення або ж подавати особисто відповідальною уповноваженою особою платника до канцелярії податкової. У останньому випадку слід мати два примірники листа: один лишається в канцелярії, а на другому ставиться відмітка про отримання листа: печатка та вхідний номер такого запиту, інформацію щодо опрацювання якого можна отримувати у інформаційній службі контролюючого органу.
Законодавець вкладав в цю норму дещо інший сенс, ніж застосовується на практиці контролюючими органами. Так, дана норма передбачає право контролюючого органу запитувати і вивчати первинні документи, які використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але тільки під час проведення перевірок.
Тільки в тому випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
Однак це відбувається тоді, коли за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Запит вважається належним чином врученим платнику податків, якщо його надіслано за адресою платника податків (місцезнаходження, податкова адреса) рекомендованим листом із повідомленням про вручення або надано особисто під підпис платнику, його посадовій особі. А в разі направлення запиту в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису податкової – у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.
