Найчастішою причиною митного спору є дії самих митних органів, у тому числі і певні порушення закону з боку співробітників. Такі зловживання з боку працівників митного органу можуть обумовлюватися вказівкою їх керівників про необхідність виконання «плану» наповнення державного бюджету, коли за визначений проміжок часу та чи інша митниця повинна забезпечити у будь-який спосіб надходження певної суми митних платежів, що призводить, наприклад, до прийняття необґрунтованих рішень про визначення більш високої митної вартості товару, ніж вартості товару за ціною договору.
Слід зазначити, що митні спори є досить непростими для розв’язання, оскільки потребують відповідні знання та вміння застосувати на практиці як митного законодавства, яке являє собою доволі складну галузь права, так і процесуального права, яке регулює порядок розгляду митних спорів в судах.
Тому у випадку виникнення спору з митницею найбільш правильним рішенням є звернення за професійною правничою допомогою до адвоката, який може встановити, у чому полягають допущені митницею порушення законодавства, виявити сутність неправомірних дій або бездіяльності працівників митного органу, та грамотно використати отримані докази та інформацію в суді на користь клієнта.
А оскарживши в суді протиправне рішення, дії чи бездіяльність митників, Ви не тільки відстоїте Ваші інтереси в суді по поточній справі, але й спрацюєте на майбутнє, оскільки після того, як митники зіткнуться з професійним юридичним опором з боку Вашого адвоката, наступного разу вони вже навряд чи будуть явно зловживати своїм службовим статусом.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
надання письмових консультацій щодо митних спорів;
вирішення спорів щодо недекларування майна;
вирішення спорів щодо повернення конфіскованого майна;
оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;
оскарження рішень, дій або бездіяльності митного органу щодо митної вартості товару;
оскарження рішень митниці з приводу визначення коду товару за УКТЗЕД;
супровід спорів щодо повернення митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами;
попереднє консультування юридичних осіб про переміщення товарів через митний кордон України в режимі експорту, імпорту, тимчасового ввезення, транзиту, тощо;
складання запитів, скарг, заяв та інших документів правового характеру з метою врегулювання митного спору;
представництво інтересів Клієнтів в судах всіх інстанцій по митним спорам.
За законом тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі. Але, як показує практика, саме Вам треба буде довести, що заявлена у декларації митна вартість товару була вірною. Тому у випадку виникнення спору з митницею з приводу митної вартості товару необхідно зібрати якомога більше доказів на підтвердження правильності заявленої митної вартості: зовнішньоекономічний товар на поставку товару, інвойс, міжнародна транспортна накладна (CMR), прайс-лист продавця.
У випадку, коли дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною ідентичного чи аналогічного товару, митний має право використовувати як основу для коригування митної вартості за резервним методом ціну товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару, виходячи з найближчого еквіваленту дійсної вартості.
Суми митних платежів, нараховані імпортером внаслідок помилки, виявленої органом доходів і зборів під час документальної перевірки, вважаються переплатою, якщо правильні суми таких платежів будуть визначені у рішенні органу доходів і зборів, ухваленого за результатами такої перевірки; у протилежному разі переплата матиме місце лише після внесення імпортером змін до митної декларації у частині сум нарахованих митних платежів.
Право вимоги щодо повернення надмірно сплачених митних платежів виникає лише після скасування рішення про коригування митної вартості товарів, через яке така переплата сталася.
Постанова митниці у справі про порушення митних правил щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена як у досудовому (адміністративному) порядку, так і в судовому порядку шляхом звернення з адміністративним позовом про скасування постанови митниці до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім зазначених у Митному кодексі України випадків, не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
Не зважаючи на те, що згідно положень Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, основним доказом по такій категорії справи є протокол про порушення митних правил.
Тому по даній категорії справ перш за все слід перевірити на наявність юридичних дефектів протоколу про порушення митних правил, оскільки бувають випадки, що навіть за наявності ознак порушення митних правил в діях декларанта чи іншої особи, яка переміщую товар через кордон, вдавалося в суді добитися не притягнення до відповідальності таких осіб через формальні недоліки протоколу про порушення митних правил, допущених працівниками митниці при оформленні протоколу.
Адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
