Договірні відносини в сфері ІТ регулюються існуючим національним законодавством та відповідними міжнародними нормативно-правовими актами, а тому договори, що укладаються у цій сфері, умовно можна поділити на дві групи. Перша – це договори на замовлення послуг підряду, на виконання робіт та послуг, трудові договори тощо. Другу групу договорів становлять договори, які регулюють питання розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, наприклад, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, угоди, що регулюють питання нерозголошення комерційної таємниці як різновиду конфіденційної інформації.
На практиці дуже часто договори, що укладаються у сфері ІТ, містять в собі ознаки змішаних договору, а отже за загальним правилом в них вже має міститися заборона на розголошення інформації стороною, яка внаслідок виконання договору одержала від другої сторони відомості про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також ті, що можуть розглядатися як комерційна таємниця.
Отже, правильне визначення виду договірного регулювання правовідносин майбутніх контрагентів, питань інтелектуальної власності, типу інформації, порядку та умов доступу до неї є важливою складовою буд-якого договірного процесу в ІТ сфері та потребує в першу чергу професійного підходу.
Юристи Адвокатського об’єднання WinnerLex мають значні знання відповідних законодавчих норм та практичний досвід роботи у сфері ІТ, вибудували власну систему якісного договірного супроводження ІТ-бізнесу з максимальним позитивним результатом для клієнта.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
надання консультації та допомоги на етапі укладення, виконання, внесення змін або розірвання договорів зі створення об’єкту інтелектуальної власності (комп’ютерних програм, веб-сайту тощо), розподілу майнових прав, визначення умов використання такого об’єкту;
складання угод про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці;
оформлення трудового договору на створення комп’ютерної продукції;
складення договору про передачу авторського права;
складення цивільно-правових договорів з ІТ-спеціалістами;
складення договору про надання ІТ-послуг;
складення договору про створення софту на замовлення;
складення договору між співавторами комп’ютерної продукції;
надання консультації щодо визначення змісту комерційної таємниці та ефективних умов її захисту.
Договір про розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності на твір (комп’ютерну програму, базу даних) або об’єкт суміжного права укладається в письмовій формі.
Майнове та немайнове право інтелектуальної власності виникає у автора з моменту створення комп’ютерної програми та не підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею (п. 18 Постанови Пленуму ВСУ N 5 від 04.06.2010).
Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником.
Умови договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об’єкта на створення інших об’єктів, є нікчемними.
https://glossarytech.com/ – пошуковий ресурс, за допомогою якого можна підвищити свою обізнаність з технічними термінами, якщо такі використовуються під час укладення договору в ІТ сфері та правильно їх розтлумачити для правильного розуміння змісту правовідносин із контрагентом.
За пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ No5 від 04.06.2010 р. при вивченні даного питання необхідно застосовувати ч. 2 ст. 429 Цивільного кодексу України, за якою майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є:
- право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
- виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб’єктів цих прав. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.
Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим Цивільним Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними (ч. 3 ст. 1113 ЦК України).
Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений за замовленням, залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором
(ст. 1112 ЦК України).
