Згідно останнім новаціям трудового законодавства перевірки Держпраці (планові чи позапланові) мають відбуватися лише у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. При цьому важливим моментом є те, що з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин можуть здійснюватися інспекторами праці виконавчих органів місцевого самоврядування.
Інформацію про планові перевірки можна знайти з сайтів Регіональних управлінь Держпраці, де оприлюднюються плани перевірок на рік або вже дізнатися по акту при отриманні відповідного письмового повідомлення, яке має бути направлено підприємству не пізніш як за десять днів до дня здійснення планового заходу.
Позапланові перевірки Держпраці та охорони праці відбуваються як за наявності визначених законодавством підстав, так і за наявності інформації (навіть з інтернету) про можливі порушення трудових прав працівників, що є дуже розмитим визначенням.
Відтак саме на початку перевірки Держпраці важливо зайняти правильну правову позицію, знати обсяг прав та обов’язків як роботодавця, так і перевіряючих. Це, у свою чергу, дозволить надати правову оцінку таким питанням перевірки, як зокрема:
- Чи обґрунтовані наказ та направлення на проведення перевірки?
- Як перевірити повноваження інспекторів?
- Чи є підстави для недопуску?
- Як правильно оформити допуск та недопуск до перевірки?
- Чи може перевірка проводитися за відсутності керівника?
- Чи відповідає запитуваний перевіряючими обсяг інформації та документів предмету перевірки?
- Як правильно поводитися персоналу під час перевірки, чи можна не відповідати на запитання?
- Як правильно надавати будь-які відомості інспекторам?
- Що робити, якщо затребуваних документів не виявилося на місці?
- Чи зобов’язаний роботодавець надати інспекторам робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування?
- Яка тривалість інспекційного відвідування Держпраці?
- Як правильно підписувати акт із запереченнями?
- Яка процедура оскарження припису та вимоги Держпраці?
Наш досвід супроводження перевірок Держпраці однозначно стверджує, що завчасна підготовка та професійне юридичне супроводження до перевірки може не тільки нівелювати негативні наслідки для підприємства, а ще й зміцнити його репутацію як сумлінного та надійного роботодавця.
підготування до перевірки Держпраці;
правовий аналіз обґрунтованості перевірки на етапі визначення допуску/недопуску інспекторів;
опрацювання переліку необхідного для надання інформації;
юридичний аналіз документів, що стосуються трудових відносин;
супроводження адвоката під час проведення опиту персоналу та надання пояснень;
аналіз документів щодо цивільно-правових відносин;
роз’яснення роботодавцям про права та обов’язки інспектора під час перевірки;
оскарження припису та вимоги Держпраці.
Якщо інспектор вимагає від Вас ті документи, які не стосуються обставин перевірки, про це потрібно зазначити у акті перевірки.
Якщо підставою для позапланової перевірки зазначено звернення фізичної особи, у такому випадку обов’язкове погодження центрального органу Держпраці.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання – юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи – підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Перед проведенням перевірки уповноваженими особами органу Держпраці перевіряйте наявність службових посвідчень даних осіб на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.
Якщо Ви не погоджуєтесь с висновками акту перевірки, Ви можете надати зауваження, які є невід’ємною частиною акту, не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова мотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Це залежить від того, який у Вашого підприємства ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові перевірки проводяться органами Держпраці з такою періодичністю: для суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику – не частіше 1 разу на 2 роки; для суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику – не частіше 1 разу на 3 роки; для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику – не частіше 1 разу на 5 років.
Якщо за результатами перевірки Вашого підприємства органом Держпраці було винесено припис про порушення трудового законодавства, але Ви вважаєте його винесеним безпідставно, у Вас є можливість оскаржити його. Що стосується адміністративного оскарження (на рівні контролюючого органу), то Ви маєте право протягом 10 днів подати до територіального органу Держпраці скаргу, у якій зазначити причини та обставини, чому Ви не погоджуєтеся із приписом. Якщо органом Держпраці залишено Вашу скаргу без задоволення, Ви можете подати скаргу до вищого органу – Держпраці України. Разом з тим, оскаржити припис про накладення штрафу можливо у судовому порядку шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду.
Згідно чинного трудового законодавства, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Щодо строку проведення перевірки, то він рахується із дня, який настає за днем, коли суб’єкт господарювання подав пояснення та документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
- звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
- звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
- рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством,
- рішення суду;
- повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;
- нараховування заробітної плати 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
- якщо стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- якщо протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- якщо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- якщо стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
- якщо протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- якщо 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- якщо у роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
- інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
- доручення Прем’єр-міністра України;
- звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- запит народного депутата України;
- невиконання вимог припису інспектора праці.