Згідно останніх новацій, які були закріплені у Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1132 інспектори праці (до яких відносяться також виконавчі органи рад) за наявності службового посвідчення безперешкодно мають повне право без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Такі несподівані візити перевіряючих можуть мати наслідки не тільки накладанням великих штрафів, а ще й притягненням керівництва до кримінальної відповідальності.
Виходячи із нашої практики обслуговування роботодавців найбільш вразливими моментами під час перевірки Держпраці можуть бути:
- неоформлені трудові відносини та допуск до роботи до оформлення наказу
- оформлення у вигляді цивільно-правових договорів фактичних трудових відносин
- порушення строків та розмірів виплати заробітної плати
- невиплата та ненарахування індексації, відпускних тощо
- співвідношення інформації з відкритих джерел документації підприємства
- наявність великих обсягів виробництва за наявності малої кількості працівників
- виплата заробітної плати у невеликих розмірах одночасно із перерахуваннями великих сум на рахунки ФОП за надання послуг.
Відтак роботодавцеві потрібно бути завжди напоготові для зустрічі інспекторів Держпраці та заздалегідь вчиняти необхідні дії для нівелювання можливих ризиків порушення трудового законодавства. Така робота завжди покладається на юридичний відділ, але якщо внутрішні юрисконсульти надмірно зайняті іншими проектами або не досить системно та ґрунтовно спеціалізуються на трудовому праві, керівнику слід подбати про залучення професійних адвокатів із відповідним досвідом та кваліфікацією.
проведення повної юридичної експертизи трудових відносин на підприємстві;
повний правовий аудит кадрової документації та внутрішніх нормативних документів підприємства;
юридичний аудит з метою вивчення стану виконання зобов’язань, передбачених трудових законодавством;
розробка і впровадження схем реструктуризації та скорочення штату;
оптимізація трудових ресурсів;
правове забезпечення організації кадрового документообігу на підприємстві;
Due Diligence кадрової та трудової документації.
За відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку роботодавця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Якщо Ви співпрацюєте з підрядниками на умовах цивільно-правових договорів, потрібно дуже уважно складати договори для уникнення ризику перекваліфікації відносин підряду на трудові відносини та слідкувати, щоб чисельність таких підрядників не перевищувала 30 і більше відсотків від загальної кількості працівників
Якщо бізнес-модель Вашої компанії передбачає делегування певної роботи аутсорс, то необхідно мати на увазі, що підставою для проведення позапланового інспекційного відвідування Держпраці є інформація щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.
За загальним правилом укладення колективного договору є обов’язковим у разі використання на підприємстві найманої праці незалежно від кількості працівників та за наявності ініціативи хоча б однієї зі сторін. Якщо жодна зі сторін не виявила ініціативи, то ніхто не може примусити сторони укласти такий договір, адже обов’язковою умовою укладення будь-якого договору є вільне волевиявлення сторін (ст. 4 Конвенції № 98 МОП, частина третя ст. 203 Цивільного кодексу України). Але якщо в статуті підприємства передбачено обов’язок виконавчого органу укласти колективний договір, в такому випадку відсутність договору може трактуватися як порушення трудових прав на підприємстві з відповідними санкціями.
Дійсно, стаття 265 КЗпП України передбачає притягнення роботодавців до відповідальності у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства. У свою чергу статтею 80 КЗпП України забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості (24 дня) протягом двох років поспіль. Але важливим є саме факт ініціативи роботодавця щодо надання такої відпустки та повідомлення працівника про таке право. Більш детально Ви можете прочитати у нашій статті «Як уникнути штрафу за трудоголіка».
Основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання за заявою. Слід зазначити, що працівник самостійно обирає, коли саме він може взяти цю відпустку, в кінці року чи на початку. Так само працівник може розбивати інший термін основної щорічної відпустки на відповідну кількість днів за власним бажанням.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють профспілки, які існують на підприємстві та основними завданнями яких є захист прав та інтересів працівників, а у разі їх відсутності – уповноважена особа на підприємстві.