Багато підприємців у сільськогосподарській галузі здійснює свою діяльність у власних інтересах, бажаючи досягти перш за все для себе якнайбільшого позитивного результату. Але іноді власних потужностей недостатньо, а придбавати їх з тих чи інших причин недоцільно. Саме тоді виникає необхідність об’єднати активи з іншим суб’єктом господарювання та досягти спільної мети в оптимальному для сторін співвідношенні. Ідеальним інструментом для юридичного врегулювання таких відносин є договір про спільну діяльність без створення юридичної особи. В агросекторі такий вид договору застосовується доволі часто. У більшості випадків – коли одна сторона договору має речове право на земельну ділянку, а у іншої наявні ресурси для вирощування сільгоспкультур: посадковий матеріал, техніка, робоча сила. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.
Слід врахувати, що оформлення спільної діяльності може нести в собі суттєві юридичні ризики. Наприклад, одна із сторін договору може поставити у невигідне становище другу сторону, яка замість прибутку від спільної діяльності отримає значні збитки та юридичні проблеми. Тому при оформленні спільної діяльності необхідно користуватися допомогою адвоката, який має досвід у даній сфері.
консультації з питань оформлення правовідносин спільної діяльності;
перевірка правового статусу та благонадійності сторін договору про спільну діяльність;
супровід укладання, зміни та розірвання договорів про спільну діяльність;
експертиза укладених договорів про спільну діяльність;
супровід вирішення спорів, що виникли на підставі договорів про спільну діяльність;
вирішення податкових питань, що виникають у зв’язку із провадженням спільної діяльності.
З метою мінімізації можливих негативних наслідків при укладанні договору про спільну діяльність бажаним є вчинення наступних дій:
- Чітко визначити права та обов’язки сторін, порядок прийняття спільних рішень та дій, ведення спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та збитків учасників.
- Обов’язково звернути увагу на строки дії договору та на умови розірвання договору. Вам буде не на користь, якщо у договорі буде передбачена можливість його одностороннього розірвання іншою стороною.
Нотаріально посвідчити договір про спільну діяльність. Закон дозволяє обійтися без нотаріального посвідчення договору оренди, але залучення нотаріуса додає угоді надійності, оскільки нотаріус зобов’язаний перевірити повноваження сторін на укладення договору, наявність правовстановлюючих документів на землю, відповідність умови договору вимогам законодавства.
Вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників, визначеному в договорі про спільну діяльність, який при цьому має керуватися Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2011 р. № 1873, а також ПСБО 12.
З приводу податкового обліку спільної діяльності слід врахувати, що згідно Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. При цьому, у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Нотаріальне посвідчення таких договорів законом не вимагається, але не буде зайвим.
Договори про спільну діяльність (про спільне вирощування сільгоспкультур) не підлягає державній реєстрації. На практиці іноді цей вид договору плутають із іншим договором, який має схожу назву, але має зовсім іншу правову природу та зміст – договором про спільну інвестиційну діяльність, який підлягає державній реєстрації.
Договір про спільну діяльність, як і інші договори, є правочином, що спрямований на набуття відповідних прав та обов’язків. Тому до договору про спільну сумісну діяльність застосовуються всі загальні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, додержання яких є необхідним для чинності будь-якого правочину. Отже, якщо по якимось причинам зміст договору про спільну діяльність буде суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або ж сторона договору не мала необхідний обсяг дієздатності, чи такий договір може бути визнаний недійсним. Договір про спільну діяльність, як і будь-який інший правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Отже, якщо договір про спільну діяльність є прихованим договором оренди землі, його зміст буде суперечити вимогам закону, що є підставою для визнання цього договору недійсним та зобов’язання обробника землі звільнити земельну ділянку з огляду на її використання у такому випадку без достатніх правових підстав.