Оскарження корегування митної вартості

Митною вартістю товарів, які імпортуються, є вартість товарів, що використовується для визначення розміру митних платежів та встановлення суми зобов’язання імпортера з податку на додану вартість. Митна вартість товару, як правило, базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом, а перевіряється митним органом.

Згідно Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Але на практиці імпортерам далеко не завжди вдається завершити митне оформлення імпортованого товару за митною вартістю, визначеною за основним методом, оскільки митники для підтвердження вартості за ціною договору часто вимагають такі документи, які надати просто неможливо. Як приклад, нерідкими є випадки, коли митники вимагають надання калькуляції виробника щодо вартості виготовлення товару, включаючи навіть вартість сировини. Звісно, що така інформація є комерційною таємницею, і рідко коли який виробник погоджується її розкривати.

У зв’язку з ненаданням додатково витребуваних документів митники роблять висновок про заниження митної вартості товарів та приймають рішення про її коригування у сторону збільшення, використовуючи так звані другорядні методи визначення митної вартості товару: метод визначення вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів; резервний метод. Однак рішення митниці про збільшення митної вартості товару у більшості випадків є безпідставними та необґрунтованими.

Справа в тому, що метою діяльності митниці у чималому ступені є справляння митних зборів. Результативність роботи даного органу оцінюється за обсягами сплачених цих самих митних зборів. Тому митники нерідко приймають рішення про збільшення митної вартості товару, виходячи з необхідності виконання «плану» наповнення державного бюджету, коли за визначений проміжок часу та чи інша митниця повинна забезпечити у будь-який спосіб надходження певної суми митних платежів. Тому митники, при визначенні розміру митної вартості товару, необґрунтовано посилаються на те, що ціна імпортованого товару обов’язково повинна відповідати цінам, що склалися на ідентичний товар, поставлений по іншим контрактам між іншими постачальниками та покупцями, або навіть не на ідентичний, а лише подібний (аналогічний) товар. При цьому, при визначенні митної вартості митники посилаються на дані автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, в якій фіксуються митна вартість ідентичних та аналогічних товарів, що імпортувалися раніше. Але враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об’єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується особливостей виробництва товару тим чи іншим виробником, відмінностей у взаєминах між конкретними постачальниками та покупцями, дані автоматизованої системи не можуть мати першочергове значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами на товар.

Коригування митної вартості для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності має негативні наслідки, оскільки призводить до збільшення суми митних платежів та розміру зобов’язання з податку на додану вартість.

На вказаному етапі перед імпортером постає вибір: – чи сплатити всі митні платежі, виходячи зі збільшеної митної вартості, щоб скоріше завершити митне оформлення товару та отримати його у своє розпорядження (адже в більшості випадків простої на кордоні приносять набагато більше збитків, ніж сплата митних платежів у збільшеному розмірі), а рішення про оскарження корегування митної вартості залишити на потім; – або ж не погодитися зі збільшеною митною вартістю, не сплачувати додаткових платежів та одразу оскаржувати рішення про визначення митної вартості. Але у другому випадку є майже стовідсоткова вірогідність того, що імпортер не отримає свій товар до завершення розгляду спору з митницею.

У кожному випадку рішення про обрання способу захисту залежить від конкретних обставин спору, у тому числі від виду товару та можливості його тривалого простою на митному складі, наявності достатньої суми обігових коштів для оплати митних платежів у збільшеному розмірі, існування ризиків сплати значних штрафних санкцій на користь кінцевого отримувача товару у зв’язку із затримкою поставки товару через спір з митниками.

Найбільш ефективним засобом захисту у таких випадках є звернення до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення про коригування митної вартості, а також про визнання неправомірним та скасування картки про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Багаторічна успішна практика адвокатів АО WinnerLex по вирішенню митних спорів дозволяє нам проводити ефективне оскарження корегування митної вартості та незаконних рішень митних органів.