В процесі з’ясування обставин та збору інформації по будь-якій кримінальній справі, може проводитись допит особи, яка має відношення до справи, чи яка може знати корисну інформацію для слідства, наприклад, співпрацювали із неперевіреними або сумнівними контрагентами у справах по ухиленню від сплати податків, привласненню чи заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, шахрайства.
Отже, щоб бути допитаним як свідком, не обов’язково постраждати від злочину чи підозрюватись у його вчиненні, оскільки може бути допитана як свідок будь-яка фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Варто усвідомлювати, що допит – це є своєрідна «вистава», яка відбувається за певним «сценарієм». На момент, коли ви потрапляєте до слідчого на допит, він вже може володіти певною інформацією, отриманою з інших джерел та допитів, тож питання на допиті можуть бути для Вас неочікуваними, а Ваші відповіді – непідготовленими.
Слідчий завчасно готується до кожного допиту і використовує різні психологічні засоби для отримання необхідної йому інформації: це не завжди є тактика «доброго» та «злого» поліцейського. Ще можуть бути використані такі техніка як «Несподівана зустріч у ліфті», «Лобовий запит», «Кращий друг» та інші.
Таким чином, свідку – непідготовленій особі, яка під час допиту буде перебувати у стресовому стані, буде протистояти слідчий – досвідчений у кримінальному процесі спеціаліст, який володіє різними тактичним прийомами проведення допиту.
При цьому, у справах, пов’язаних з бізнесом, дуже часто кримінальні провадження спочатку реєструються не відносно конкретної підозрюваної особи, а за фактом вчинення злочину. А вже після того, як посадові особи (це може бути директор, бухгалтер) будуть допитані, після допиту їм нерідко повідомляються про підозру. Отже, особа, яка увійшла у якості свідка до кабінету слідчого для допиту, може вийти з кабінету вже у статусі підозрюваного.
В будь-якому випадку, незалежно від того на скільки Ви впевнені в собі та своїх силах, не варто йти на допит без адвоката. Кваліфікований адвокат допоможе «зламати» заздалегідь розроблений «сценарій», не допустить маніпулювання Вами, перекручування Ваших показань та прослідкує, щоб допит пройшов без порушень прав допитуваної особи.
Адвокати з кримінальних справ адвокатського об’єднання WinnerLex мають багаторічний успішний досвід супроводження клієнта під час проведення допитів та завжди знаходяться на зв’язку для оперативного реагування на запит клієнта про надання допомоги у разі виклику на допит.
Наші спеціалісти вміють ефективно комунікувати з працівниками правоохоронних органів з метою мінімізації негативних наслідків та отримання зайвих емоцій на допиті, підготують та проінструктують Вас перед допитом, детально розкажуть як правильно себе поводити та вчасно зреагують при можливих порушеннях Ваших прав на допиті.
Підготовка до допиту (надання пояснень як реагувати на навідні питання, що можна з собою брати, як правильно скористатися ст.63 Конституції тощо)
Опрацювання стратегії окремої справи
Супроводження під час допиту підозрюваного, свідка, потерпілого
Ініціювання допиту
Опрацювання результатів допиту
Не рекомендуємо ухилятися від отримання повістки з викликом на допит та від самого допиту, адже за ухилення від дачі показань Вас можуть притягнути до адміністративної відповідальності, накласти грошове стягнення а також піддати примусовому приводу.
Необхідно ретельно готуватися до допиту, краще звернутися за допомогою до професійного адвоката. Під час проведення допиту треба дослухатися до порад свого адвоката, ніколи з ним не сперечатися, дотримуватися «системи знаків», які були погоджені з адвокатом перед допитом.
Ніхто не зобов’язаний пам’ятати все на світі. Цілком нормально, якщо допитувана особа при відповіді на питання скаже, що вона не пам’ятає тих чи інших моментів. В такому випадку можна запропонувати слідчому надати цю інформацію пізніше за окремим письмовим запитом.
Потрібно завжди уточнювати яка саме дія має відбуватися: допит чи опитування, адже процесуальний характер слідчої дії має лише допит.
Перед допитом треба дізнатися у слідчого суть кримінального провадження і причину виклику по даній справі саме Вас.
Пам’ятайте, що питання, поставлені на допиті, повинні стосуватися тільки даного кримінального провадження.
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Для того, щоб повідомлення про виклик було належним, не залежно від того, яким шляхом воно здійснюється, мають бути дотримані необхідні вимоги, воно має містити:
– прізвище та посада особи, яка здійснює виклик (слідчого, прокурора, судді);
– найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку (поліція, прокуратура, суд, тощо);
– ім’я (найменування) особи, яка викликається, її адреса;
– найменування (номер) кримінального провадження, в межах якого здійснюється виклик;
– процесуальний статус, у якому перебуває викликана особа (свідок, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, експерт);
– час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
– процесуальна дія, для участі в якій викликається особа (наприклад, для участі в допиті);
– наслідки неприбуття особи за викликом (штраф, привід).
Треба мати на увазі, що телефонна розмова може бути записана, тобто при розмові зі слідчим потрібно вести себе чемно, вимагаючи від слідчого надання необхідної інформації і запропонувати направити офіційну повістку вам на пошту, тому що ви не можете бути впевнені, що спілкуєтеся дійсно зі слідчим.
У свою чергу, таку телефонну розмову краще теж записати для отримання подальшої поради від свого адвоката.
Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом – понад дві години на день.
У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.
Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
Завжди потрібно пам’ятати, а краще вивчити на пам’ять: «Кожен має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення (стаття 63 Конституції України, стаття 66 КПК)».
Крім того, в будь-який момент можна сказати, що тієї чи іншої інформації особа, що допитується не пам’ятає або не знає.
Так, наприклад, директор підприємства не зобов’язаний знати на пам’ять назви всіх контрагентів з якими було укладено договори або з якими велися переговори.
Керівник може не знати, чи звертався хтось до менеджерів компанії в період проведення тендеру про закупівельні ціни на обладнання, послуги тощо.
Отримати максимум інформації про те, які докази вашої діяльності є у розпорядженні слідчого (чи є результати перевірок і які; хто з відомих Вам осіб вже дав пояснення і показання слідчому з цього питання і які; які ще слідчі дії проведені і їх результати, тощо);
отримати консультацію у адвоката, вирішити питання про необхідність його присутності під час допиту;
виробити позицію, щодо Вашої поведінки під час допиту (відмовитися давати показання чи давати (які?)
Речі і документи, які в разі Вашого затримання можуть бути вилучені під час особистого огляду і використані в якості доказів Вашого обвинувачення у скоєнні правопорушення (записні книжки, телефон, ноутбук тощо).