Конституцією України кожному гарантується вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю, до якої прирівнюються також результати інтелектуальної та творчої діяльності. Як правило, результатом інтелектуальної або творчої діяльності є твір (літературний, художній, лекція, промова, комп’ютерна програма і т.д.), і саме з моменту виникнення такого твору й виникає авторське право. Процес реалізації або здійснення цього виду права не вимагає спеціального оформлення твору, реєстрації або будь-яких інших формальностей.
За загальним правилом охороні підлягають всі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги, інше). Проте, правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.
Авторське право на оприлюднений чи неоприлюднений твір може бути зареєстроване у відповідних державних реєстрах у будь-який час протягом всього строку охорони авторського права. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
Про реєстрацію авторського права на твір видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством. Причому, володілець матеріального носія, в якому втілено твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.
Реєстрація авторського права є виключно правом особи, яка ним володіє, проте сам факт такої реєстрації, отримання відповідного свідоцтва надає очевидну користь автору:
- Всі його особисті немайнові права набувають певної юридичної визначеності, починаючи від вибору псевдоніму замість справжнього імені та права вимагати його використання під час будь-якого публічного використання твору та закінчуючи правом вимагати збереження цілісності твору, протидіяти його перекрученню, спотворенню, що може зашкодити честі і репутації автора.
- Реєстрація авторського права – це можливість укладати ліцензійні договори та отримувати авторську винагороду.
- Це юридична можливість формально закріпити передачу своїх майнових прав в якості автора у спадщину.
- Головне надбання від реєстрації авторського права – це отримання надійного способу захисту під час вирішення будь-якого спору, пов’язаного з правомірністю використання всіх прав на твір в широкому розумінні цього поняття.
Професійна допомога на етапі реєстрації об`єкту авторського права – це правильне визначення кола осіб, яким належить авторське право, ідентифікація об`єкту авторського права та факт використання даних об’єктів прав, що має суттєве значення для отримання правової охорони.
консультування письмове та/або усне;
складення, оформлення та подання заявки на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір;
юридичне супроводження в процесі публікації відомостей про державну реєстрацію та видачі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.
Якщо Ви додаєте певної новизни під час творчого процесу, то вже можете розраховувати, що продукт Вашої творчості стане об’єктом авторського права та буде ним охоронятися.
Під час реєстрації авторського права автор або особа, яка має авторське право, має самостійно вирішити, який обсяг твору потрібно подати у складі заявки на реєстрацію для його ідентифікації, тобто для того, щоб відрізнити цей твір від інших творів.
Після одержання рішення про реєстрацію авторського права на твір пам’ятайте, що у тримісячний термін маєте право подати до Мінекономіки документ, що підтверджує сплату державного мита за видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита за видачу свідоцтва.
Як автор твору, Ви можете заборонити згадувати своє ім’я в офіційному бюлетені Мінекономіки і каталозі державних реєстрацій авторського права, якщо бажаєте залишитись анонімом.
Як автор твору, Ви можете також вимагати зазначення в офіційному бюлетені Мінекономіки і каталозі державних реєстрацій авторського права свого псевдоніма замість справжнього імені.
Право на визнання свого авторства (зазначення імені), право залишатись анонімом, право вибирати псевдонім чи право на недоторканність твору є особистими немайновими правами. Тому відповідно до статті 268 ЦК України на вимоги про захист таких прав позовна давність не поширюється. На позовні вимоги майнового характеру, наприклад, про стягнення винагороди за договором, застосовується загальний строк позовної давності, визначений Цивільним кодексом України.
Ні. Не може.
За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої може встановлюватися трудовим договором (контрактом або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об’єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов’язок працівника щодо сповіщення про створення такого об’єкта. Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв’язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата – це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода – це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом. У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та виникнення спору з цього питання суди при обчисленні такої винагороди керуються положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 72 “Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав”.
Позивач має довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи прав на їх захист, а також факт використання даних об’єктів прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли право автора засвідчено свідоцтвом, виданим у встановленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж тій, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.