Податкові спори є дієвим способом захисту прав бізнесу в судовому порядку від рішень або дій податкової.
Наприклад, при проведенні перевірок податківці в силу своєї фіскальної функції часто намагаються визначити в акті максимальні донарахування податків. При цьому оцінка господарської діяльності податковими органами може ґрунтуватися не на нормах законодавства, а на внутрішніх приписах, домислах і припущеннях. До того ж, неоднозначність норм податкового законодавства викликає різне тлумачення їх змісту платниками податків і податковими органами. Як наслідок, в таких ситуаціях – суд з податковою є єдиною альтернативою сплати неправомірно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних санкцій.
Адвокатське об’єднання WinnerLex – Ваш надійний адвокат з податкових спорів. Кожен податковий адвокат нашого об’єднання має багаторічний досвід юридичного захисту бізнесу різних сфер і видів діяльності. Ми неодноразово вигравали податкові спори для наших клієнтів і звільняли їх від сплати донарахувань податкової, суми, яких досягали сотні мільйонів.
Податкові адвокати АО WinnerLex мають позитивний досвід у вирішенні податкових спорів різних категорій, зокрема, щодо визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень-рішень, щодо донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, податку на прибуток, земельного податку, податку на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно, транспортного податку і т.д – скасування наказів на проведення податкових перевірок (планових / позапланових)
- рішень про відмову в реєстрації податкових накладних;
- податкових вимог;
- рішень про арешт майна платників податків;
- податкових повідомлень-рішень про відмову в бюджетному відшкодуванні ПДВ;
- рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ;
- негативних індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до чинного законодавства податкові спори юридичних осіб Києва, Київської та Дніпропетровської областей розглядаються, відповідно, окружним адміністративним судом Києва, Київським і Дніпропетровським окружними адміністративними судами.
Також в Києві і Дніпрі розташовані і апеляційні адміністративні суди, які переглядають рішення окружних адміністративних судів в порядку апеляційного провадження.
Постійні офіси нашого Адвокатського об’єднання розташовані в Києві та Дніпрі в безпосередній близькості до окружних, апеляційних адміністративних судів, а також до Верховного Суду. В результаті наші адвокати з податкових спорів більш ефективно, оперативно і з меншими витратами можуть здійснювати представництво інтересів підприємств Київської та Дніпропетровської областей в судах всіх інстанцій.
Платник податків, передусім, має право оцінити наявність підстав для проведення податкової перевірки (документи, які подаються податківцями) та не допустити їх, якщо вважає, що на перевірку немає достатніх підстав (ст. 78 ПКУ). Тому перед допуском варто перевірити направлення, наказ про проведення, копію якого працівники контролюючого органу зобов’язані надати, та посвідчення службовців. Щодо направлення, воно повинно містити реквізити наказу та причини, у зв’язку з якими здійснюється перевірка. Якщо ви вирішили не допускати працівників до проведення перевірки, вони мають скласти акт про недопуск та отримати ваш підпис. Цей акт повинен складатися у вашій присутності одразу після недопуску до проведення перевірки.
Варто пам’ятати, що згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, розрахунку, звіту та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
У випадку не допуску перевіряючих до перевірки необхідно відразу скласти та подати до суду адміністративний позов про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки (для створення «спору про право»), щоб не допустити застосування контролюючим органом адміністративного арешту майна платника податку.
Контролюючий орган має право проводити планову перевірку суб’єкта господарювання виключно у випадку, якщо таке підприємство внесене до плану перевірок на відповідний рік. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік повинен бути оприлюднений на сайті ДФС (у розділі «Плани та звіти роботи») не пізніше 25 грудня року, що передує року проведення перевірки (п. 77.1 ПК).
Відповідно до чинного законодавства, податкові спори розглядаються адміністративними судами. За вибором платника податків (позивача) позов може бути поданий або до адміністративного суду за місцем знаходження позивача (місцем проживання), або до адміністративного суду за місцем знаходження відповідача – податкового органу.
Так, позов до податкової від компаній з Києва повинен подаватися до Окружного адміністративного суду Києва. Спори з податковою підприємств Київської області розглядаються Київським окружним адміністративним судом.
Податкові спори підприємств Дніпра і Дніпропетровської області розглядає Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Податкові адвокати АО «WinnerLex» працюють і в Києві, і в Дніпрі. Це дає нам можливість максимально ефективно і оперативно виконувати всі процесуальні дії в інтересах клієнта, коли розглядаються податкові спори.
Судовий збір – це встановлена державою офіційна плата за звернення до суду з податкової, або в разі інших судових спорів.
Розмір судового збору за податкові спори складає:
- за подачу позову майнового характеру (наприклад, оскарження податкового повідомлення-рішення):
– юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 2 102 гривень до 21 020 гривень;
– фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 840,80 гривень до 10 510 гривень.
- за подачу позову немайнового характеру (наприклад, оскарження рішення податкової про відмову в реєстрації податкової накладної, визнання протиправною бездіяльність податкової):
– юридичною особою – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 102 гривні, за подачу позову немайнового характеру фізичною особою
– фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 гривень.
Чинне законодавство передбачає можливість відшкодування судових витрат за рахунок програвшої в суді сторони.
Задовольняючи позов до податкової, суд одночасно вирішує питання відшкодування підприємству судового збору за подачу цього позову.
Звернувшись в АО WinnerLex, підприємство отримує реальну можливість компенсувати понесені витрати на юридичні послуги при задоволенні позову.
Суди неодноразово відшкодовували нашим клієнтам судові витрати в повному обсязі. Підставою для цього служать прозорі фінансові відносини з клієнтом – оплата наших послуг здійснюється за безготівковим розрахунком на підставі договору. Крім того, ми готуємо для суду з податкової весь пакет необхідних документів, для обґрунтування витрат клієнта.
Строки звернення до суду з позовом до податкової відрізняються в залежності від того, який спір з податковою буде розглядатися.
За загальним правилом, позов до податкової може подаватися в такі строки:
- шість місяців з дня, коли платник податків довідався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- три місяці з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дію чи бездіяльність податкового органу (якщо платник податку скористався процедурою адміністративного оскарження).
Для звернення до суду до податкової з позовом про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень, а також при відмові зареєструвати податкові накладні чинне законодавство передбачає інші строки. Про них докладніше можна дізнатися на сторінках цього сайту «Оскарження результатів перевірок» і «Розблокування податкових накладних».
Отримавши акт податкової перевірки з описом нібито допущених порушень, деякі підприємства намагаються звернутися до суду з податкової для його оскарження.
Однак, розглядаючи податкові спори, суди давно сформували правову позицію, згідно з якою не можна оскаржити акт перевірки. Суди виходять з того, що акт податкової перевірки є лише документом-носієм доказової інформації про виявлені порушення. Але висновки, які в ньому вказуються, самі по собі не породжують для платника податків негативних наслідків. Тому, якщо подати позов до податкової про визнання неправомірним акту податкової перевірки, в такому позові буде відмовлено.
У той же час, можна ініціювати податкові спори про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту податкової перевірки.