Ефективність вирішення питань у галузі податкового права насамперед залежить від кваліфікації фахівців. Головне завдання податкового адвоката – це побудова такої лінії юридичного захисту, яка буде найоптимальнішою для клієнта.
Наша команда податкових адвокатів має багаторічний досвід професійної та успішної роботи у сфері спілкування з податковими органами, що дозволяє передбачувати поведінку контролюючого органу під час оскарження рішень у адміністративному чи судовому порядку та мінімізувати ризики для Клієнта.
Фахівці Адвокатського об’єднання «ВіннерЛекс» надають якісне юридичне супроводження та максимальну гарантію правового захисту суб’єктів господарювання від необґрунтованих податкових перевірок і неправомірних претензій податкових органів.
Податкові адвокати нашого об’єднання надають наступні юридичні послуги:
- вивчення документів та оцінка перспектив судового і адміністративного оскарження;
- аналіз шляхів і методів вирішення податкових спорів;
- аналіз рішень податкових органів про призначення податкової
- перевірки, про притягнення до податкової відповідальності;
- оскарження актів податкових перевірок;
- оскарження податкових повідомлень – рішень у адміністративному та судовому порядку;
- скасування наказів на проведення податкових перевірок (планових/ позапланових);
- відміна рішень про відмову в реєстрації податкових накладних;
- відкликання податкових вимог;
- скасування рішень про арешт майна платників податків;
- скасування податкових повідомлень-рішень про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ;
- скасування рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ;
- надання індивідуальних податкових консультацій;
- стягнення збитків і шкоди, заподіяної неправомірними діями посадових осіб податкових органів;
- розробка правових схем оптимізації оподаткування;
- представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
Пропонуйте перевіряючим розписатися на переліку документів, які даються на перевірку. Переписати усі документи, звичайно ж, неможливо, досить вказати, приміром: «акти виконаних робіт за певний період у певній кількості папках», «оборотні відомості (вони обов’язково мають бути роздруковані заздалегідь) по певному рахунку за певний період», статут, накази і так далі. У разі відмови від підпису в переліку, повідомте того ж дня податкову письмово про таку відмову. Цей лист вможе знадобитися під час оскарження у судовому порядку під час доведення відсутності підстав для застосування п. 44.6 ст. 44 ПК, яким передбачено, що в разі якщо платник податків до кінця перевірки не надав документів, то вони вважаються такими, що відсутні на час складання звітності.
Мінімізувати ймовірність донарахувань можна з допомогою проведення аудиту зовнішніми аудиторами документації підприємства. Такі дії дозволять завчасно виявити та виправити недоліки в документації та бухгалтерському обліку підприємства.
Слід зауважити, що раніше при оскарженні результатів податкової перевірки у суді позивачі мали право подавати докази на будь-якій стадії судового процесу. Обмеження на подачу доказів стосувалося лише щодо апеляційної інстанції. Позивач повинен був обґрунтувати чому такі докази не були подані ним в суд першої інстанції. Тепер докази повинні бути подані разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАСУ). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. Виняток становлять випадки, коли особа, що подає такі «запізнілі» докази обґрунтує неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 КАСУ).
Платник податків, за бажання, має право брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України. Контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Відтермінування податкової перевірки відбувається у двох випадках. Перший – якщо перед запланованою перевіркою були втрачені документи. У такому випадку протягом 5 днів потрібно повідомити про це контролюючі органи. У разі втрати первинних документів, керівник підприємства повинен письмово повідомити про це правоохоронні органи. Крім того, має бути призначена комісія для встановлення переліку втрачених документів. Вона розслідує причини їх втрати або знищення. Результати проведеної роботи комісія узагальнює в акті, який затверджує керівник підприємства. Копію акта потрібно надіслати до контролюючого органу в 10-денний строк. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Другий випадок відтермінування податкової перевірки можливий, якщо первинні документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Якщо документи було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Електронний документообіг не вимагає дублювання документів на папері, оскільки підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису електронний документ, який містить усі обов’язкові реквізити, має ту ж саму силу, що і підписаний від руки паперовий документ.
Нагадаємо, обов’язковими реквізитами первинних та зведених облікових документів, складених у паперовій або в електронній формі, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є наступні: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади відповідальних осіб; особистий підпис (електронний).
Згідно Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
При визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
