Митний пост-аудит являє собою форму контролю, яку здійснюють контролюючі органи вже після завершення митного оформлення товарів задля перевірки правильності та достовірності даних, зазначених у митних деклараціях, за допомогою вивчення бухгалтерських документів, рахунків, систем управління бізнесом.
На виконання вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (так звана Кіотська конвенція) було прийнято нову редакцію Митного кодексу України, який врегулював питання здійснення митного аудиту.
Основними напрямками пост-митного контролю є:
- правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
- правильність визначення митної вартості;
- правильність класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
- обґрунтованість та законність отримання пільг і звільнення від оподаткування.
Пост-аудит у митній справі здійснюється у формі документальних перевірок, які, у свою чергу поділяються на виїзні та невиїзні.
Слід зазначити, що контролюючим органам під час проведення документальних виїзних перевірок для з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою, надається широкий спектр прав, що у свою чергу створює додаткові ризики для зловживань, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємства. Так, посадові особи контролюючих органів під час виїзної перевірки мають право:
- здійснювати перевірку грошових, фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій, інших документів, які можуть бути пов’язані з операціями із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;
- проводити огляд виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства, що перевіряється;
- проводити контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися підприємством, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, або призначати проведення зазначених дій уповноваженими експертами; призначати проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;
- вимагати проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації – звертатися до суду з вимогою зобов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації;
- у разі недопущення посадових осіб до проведення огляду територій та виробничих, складських, торговельних чи інших приміщень, здійснення контрольних аналізів – звертатися до суду із поданням про зупинення видаткових операцій підприємства на рахунках такого підприємства шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого підприємства;
- складати протоколи про порушення митних правил;
- визначати суми податкових зобов’язань
- отримувати від страхових компаній та банківських установ інформацію в порядку та обсязі, визначених законом;
- накладати на час з’ясування питань, які підлягають перевірці, митне забезпечення на комп’ютери, сейфи (шафи), архіви та інші місця, де зберігаються документи, у тому числі в електронній формі, необхідні для проведення перевірки, а також на складські, виробничі, торговельні приміщення, якщо існує вірогідність несанкціонованого вилучення, знищення, підміни, зміни стану або якісних характеристик товарів, які знаходяться в цих приміщеннях, що може мати вплив на прийняття рішення за результатами перевірки.
Враховуючи наявність перелічених вище важелів під час здійснення митного пост-аудиту, які можуть привести навіть до повної паралізації діяльності підприємства, реалізувати ефективне оскарження результатів пост-аудиту та здійснювати протидію контролюючим органам у такому випадку може лише досвідчений адвокат, що спеціалізується на розв’язанні митних та податкових спорів.
надання консультацій з приводу проведення перевірок та щодо правових наслідків та порядку оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих по результатам пост-аудиту;
надання правової допомоги під час проведення перевірок;
оскарження ППР, прийнятих по результатам пост-аудиту;
представництво інтересів у судах всіх інстанцій;
оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів з приводу донарахування грошових зобов’язань та застосування штрафних санкцій;
оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів з приводу визначення коду товару за УКТЗЕД;
складання запитів, скарг, заяв та інших документів правового характеру з метою оскарження податкових повідомлень рішень, прийнятих за наслідками митного пост-аудиту.
Фінансові санкції за порушення митного законодавства є значними. Розмір штрафів складає від 100 до 200 % вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил. Також у певних випадках є можливою, крім сплати штрафу, конфіскація товарів. А дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, взагалі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів. Тому надзвичайно велику роль у справі мінімізації ризиків настання негативних наслідків, які можуть настати за результатами проведення митного пост-аудиту, відіграє самоперевірка суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності дотримання митного законодавства.
Слід пам’ятати, що основними причинами донарахування грошових зобов’язань та застосування штрафних санкцій за наслідками митного пост-аудиту часто є одні й ті ж самі обставини: недекларування додаткових витрат імпортера при заявленні митної вартості товарів (виплата роялті, транспортні витрати, страхування), невірне визначення кодів товару та відповідно – нарахування мита за невірними ставками.
Митний кодекс України передбачає право декларантів на самостійне виправлення допущених помилок. Так, є можливим вносити зміни в митну декларацію після завершення митного оформлення, у тому числі при виявленні незадекларованих товарів, можливість коригування складової роялті в митній вартості без застосування штрафів протягом 180 днів з дня митного оформлення.
Під час проведення самоаналізу рекомендовано робити висновки і на перспективу. Одна невдало прописана фраза в контракті, невірно вибудуваний ланцюг постачань, помилково обраний митний режим можуть у майбутньому привести до багатомільйонних збитків у вигляді донарахованих грошових зобов’язань та штрафних санкцій.
У разі, якщо акт за результатами перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов’язань чи застосування штрафних санкцій, містить висновки, з якими суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності не погоджується, таке рішення потрібно оскаржувати.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у двох випадках:
– коли контролюючим органом виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення митного законодавства, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів чи з висновків експертів.
– надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю резидентів України.
У разі прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов’язань, прийнятих за наслідком перевірок в межах митного пост-аудиту, строк для оскарження таких повідомлень-рішень становить 1095 днів з дати винесення відповідного рішення. Оскарження в суді таких рішень здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі виявлення після митного оформлення товарів фактів порушень правильності класифікації товарів митний орган може самостійно класифікувати ці товари за результатами проведення документальної перевірки, як це визначено в статтях 345-354 Митного кодексу України. Отже, при ввезенні товарів на територію України необхідно суворо дотримуватися всіх вимог до заповнення всіх документів та не допускати помилок в них.