Одним з головних економічних інструментів кожного виробника або постачальника в питанні конкуренції є рівень цін на продукцію чи послуги. У той же час, конкуренція за ціною не завжди є ефективною і саме тому, виробник/постачальник/продавець продукції чи послуг намагається отримати значні конкурентні переваги у площині договірних правовідносин із покупцями свого товару. А отже, договори, в основу яких покладені певні схеми «вигідної» реалізації продукції, є предметом пильної уваги з боку АМКУ, оскільки можуть порушувати законодавство про захист економічної конкуренції. Тому структурування угод за вимогами АМКУ є одним із напрямків роботи Адвокатского Об’єднання WinnerLex.
Договори, що містять певні умови в розумінні ЗУ «Про захист економічної конкуренції» відносяться до узгоджених дій. За загальним правилом, вчинення узгоджених дій забороняється, якщо вони призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
У той же час, законодавець встановив певні винятки із загальної заборони антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання для окремих категорій таких дій, а саме:
- узгоджених дій малих та середніх підприємців щодо спільного придбання товарів;
- узгоджених дій стосовно постачання та використання товарів;
- узгоджених дій стосовно прав інтелектуальної власності.
Практичне застосування вищенаведених винятків виявляється надто ускладненим особливо в частині, що стосується постачання та використання товарів, оскільки допускає неоднозначне тлумачення завдяки оціночним поняттям, що міститься в законі.
Наприклад, заборона антиконкурентних узгоджених дій не працює, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на:
- використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників;
- придбання в інших суб’єктів господарювання або продаж іншим суб’єктам господарювання чи споживачам інших товарів;
- придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди;
- формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб’єктам господарювання чи споживачам.
Одночасно, якщо такі узгоджені дії призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків, або обмежують доступ на ринок інших суб’єктів господарювання, або призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів, то вони є забороненими та тягнуть відповідальність згідно з законом. Цікаво, що використання таких оціночних термінів як «суттєвий», «значний», «необґрунтоване підвищення» не надає чітких критеріїв щодо визначення впливу на конкуренцію, а отже сприяє зловживанню саме антимонопольним органам в питаннях доведення антиконкурентного ефекту та притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства.
Адвокати АО Winnerlex допоможуть Вам врегулювати питання структурування угод за вимогами АМКУ, а саме взаємодія з контрагентами під час укладення договорів чи здійснити правовий аналіз вже укладених договорів в частині встановлення для покупця певних обов’язків, обмежень у вигляді зобов’язань не конкурувати, порядку надання знижок, бонусів тощо, базуючись на законодавчих нормах, а також актуальній практиці АМКУ.
- Консультування письмове та/або усне на предмет відповідності тексту угоди до укладення вимогам антимонопольного законодавства.
- Розроблення угод для укладення з контрагентами або аналіз вже укладених договорів в частині встановлення для покупця певних обов’язків, обмежень у вигляді зобов’язань не конкурувати, порядку надання знижок, бонусів тощо.
Під час укладення договору уникайте включення в текст договору умов, які зобов’язують покупця придбавати окремий вид товару лише у одного постачальника.
Не використовуйте положення щодо зобов’язання покупця придбавати більше 80% товару лише у одного постачальника з одночасним зобов`язанням такого покупця не купувати та не перепродавати товари конкурентів постачальника.
Уникайте зобов’язань покупця придбавати товари постачальника у встановленій ним мінімальній кількості.
Уникайте формулювань, які зобов’язують не конкурувати у невизначений строк або строк, що перевищує 5 років.
Знижки та бонуси, що встановлюються постачальником, не мають бути інструментом, можливим наслідком застосування якого буде створення бар’єрів доступу на ринок для інших компаній.
Згідно зі ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до відповідних господарських судів областей та міста Києва. Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Таким чином, зазначені строки є вичерпними. Встановлена Цивільним кодексом України позовнадавність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і у випадку оскарження розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.
Наявність у суб’єктів господарювання статусу учасників господарських зобов’язань, що виникли з господарського договору або інших угод, передбачає усвідомлення суб’єктами господарювання можливих наслідків виконання ними відповідних договорів (угод) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Крім того, зміст норм Закону України “Про захист економічної конкуренції” не дає підстав вважати, що виконання суб’єктом господарювання своїх зобов’язань за господарським договором (угодою) звільняє його від відповідальності за порушення вимог названого Закону.
Відсутність у певного суб’єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб’єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб’єктами господарювання.
Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов’язується виключно з тим, чи займає певний суб’єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Вчинення суб’єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб’єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.