Деякі підприємства в сфері ІТ оформлюють відносини із своїми працівниками, уклавши цивільно – правовий договір замість трудового, чим вже пригорнули увагу контролюючих органів до такого способу праці. У зв’язку із цим, кожна ІТ-компанія для власної безпеки повинна відпрацьовувати податкові ризики трудових відносин в сфері ІТ, щоб запобігти настання негативних наслідків під час проведення перевірок.
Адже у разі перекваліфікації контролюючими органами співробітників, що працюють за цивільно-правовим договором, у працівників, які мають трудові відносини із роботодавцем, щодо останнього можуть бути застосовані штрафні санкції за неоформлених співробітників відповідно то трудового законодавства працівників. Розмір штрафних санкцій є досить значним – 10 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виявлення порушення за кожного неоформленого працівника, причому є риск притягнення роботодавця до кримінальної відповідальності та донарахування податкових зобов’язань (41,5 відсотків від оплати праці).
Якщо Ви укладаєте договір підряду з фізичною особою-підприємцем, то необхідно звернути увагу на те, що він обов’язково має відрізнятися від трудового договору. Наприклад, у цивільно-правовому договорі ні в якому випадку не можна вказувати робочий графік, будь-які відомості чи дані про те, що працівник ознайомлений із правилами внутрішнього трудового розпорядку, будь-якими внутрішніми документами чи інструкціями підприємства. Адже у випадку, якщо цивільно-правовий договір буде мати хоч якісь ознаки трудового договору, контролюючий орган з легкістю перекваліфікує ФОП-а у штатного працівника Вашого підприємства, а такий хід подій тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.
Якщо фізична особа виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовим договором, проте не має статусу підприємця, вона притягується до адміністративної відповідальності (відповідно до ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення – ведення господарської діяльності без державної реєстрації), за що така особа має сплатити штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, конфіскується виготовлена продукція, знаряддя виробництва, сировина, гроші, які були отримані у результаті здійснення таких неправомірних дій фізичною особою.
Для того, щоб запобігти безпідставному нарахуванню штрафів та звести до мінімуму нівелювання норм законодавства представниками різних державних органів, доцільним буде заручитися підтримкою професіоналів у сфері права, які з допомогою законодавчих знань та практичного досвіду зможуть урегулювати податкові ризики трудових відносин в сфері ІТ вашого бізнесу.
Команда АО Winnerlex має багаторічний досвід та глибокі нормативні знання у податковій та трудовій сферах, які вдало застосовуються для мінімізації ризиків податкової перекваліфікації ФОП у штатних працівників, тому наші співробітники зможуть вирішити Ваші юридичні проблеми, а у Вас залишиться більше часу на ведення бізнесу.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: податкові та митні спори, супровід податкових перевірок, корпоративні спори, договірна діяльність
Досвід роботи: 6 років Спеціалізація: господарське та цивільне право, податкова та митна практика, корпоративне право
Досвід роботи: 11 років Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, перевірки
<p>Підбір відповідної структури оформлення трудових відносин у ІТ-сфері</p>
<p>Надання консультацій щодо особливостей оподаткування доходів, нарахованих фізичним особам згідно із трудовим договором, цивільно-правовим договором та фізичним особам-підприємцям.</p>
<p>Юридичне супроводження під час перевірок податковими органами.</p>
<p>Юридичне супроводження під час перевірок органами Держпраці.</p>
<p>Оскарження результатів перевірок у суді.</p>
<p>Представництво інтересів у судах всіх інстанцій.</p>
Найпоширенішою ознакою прихованих трудових відносин є однаковий характер та строки оплати праці як штатних працівників, так і підрядників-ФОП.
Цивільно-правовий договір відрізняється від трудового тим, що у цивільно-правовому не існує поняття «заробітна плата», замість неї – винагорода, яка узгоджується обома сторонами.
Головна відмінність цивільно-правового договору від трудового у тому, що за цивільно-правовим договором оплата здійснюється не за сам процес праці, а за його результат. Також радимо у разі виконання робіт/надання послуг за цивільно-правовим договором результати роботи описувати у акті наданих робіт/послуг та підписувати його замовником і виконавцем.
Для того, що зменшити ризик перекваліфікації цивільно-правового договору у трудовий, необхідно обов’язково зазначати у тексті цивільно-правового договору про цивільно-правову відповідальність сторін.
Найбільш поширеними є такі формулювання:
- «послуги з інформаційно-технічного обслуговування»
- «послуги з комп’ютерного програмування»
- «послуги з розробки програмного забезпечення»
- «послуги з обслуговування програмного забезпечення, комп’ютерної, мережевої та офісної техніки»
- «роботи з ремонту комп’ютерної техніки»
- «послуги з програмної та мережевої інтеграція (об’єднання мережевих систем або прикладних програм)»
- «послуги із забезпечення інформаційної безпеки»
- «послуги з консультування з питань використання інформаційних технологій
(ІТ-консалтинг)» - «послуги з інформаційно-технічного навчання та проведення тренінгів» тощо.
Крім того, у цивільно-правовому договорі з ІТ-спеціалістом також повинно бути конкретно визначено обсяг робіт чи послуг, які мають бути виконані виконавцем.
За цивільно-правовим договором ІТ-спеціаліст отримує кошти не за сам процес праці, а за результат наданої роботи чи послуг. Така оплата здійснюється у формі раніше обговореної сторонами договору суми винагороди. Цивільно-правовий договір не повинен у своєму змісті вказувати про отримання виконавцем заробітної плати. У такому договорі не мають бути посилання на законодавство, яке регулює трудові відносини – Кодекс законів про працю чи Закон України «Про оплату праці». Отож, для визначення суми винагороди за цивільно-правовим договором замовник має орієнтуватися лише на норми цивільного законодавства, а не на норми трудового законодавства. Наприклад, у договорі про виконання робіт/надання послуг спосіб визначення ціни та саму ціну прописують у порядку ст. 843 ЦКУ – це можна зазначити у самому договорі або ж у додатках до нього, які будуть невід’ємною частиною такого договору.
Перехід на цивільно-правові договори не звільнить Вас від сплати податків і зборів. Однак варто зазначити, що при оподаткуванні податком на доходи з фізичних осіб з нарахованої зарплати та винагороди за цивільно-правовим договором існує відмінність, що полягає у визначенні бази оподаткування. Так, пунктом 164.6 Податкового кодексу України для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, а у разі оподаткування винагороди за цивільно-правовим договором базою оподаткування податку на доходи з фізичних осіб є нарахована винагорода.
