м. Київ, вул. Івана Драча, 6, оф. 15
Ваша сила перемогиСпори з держорганами
Дії та рішення органів державної влади, їх посадових осіб можуть вкрай суттєво впливати як на бізнес, так і на пересічних громадян. Як приклад, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) може накладати штрафи за порушення вимог пожежної безпеки та ставити питання про зупинення діяльності підприємств до усунення порушень. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) своїми рішеннями та діями може заблокувати прийняття фактично майже всіх корпоративних рішень по корпоративному управлінню акціонерними товариствами.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) може не видати дозвіл на виконання будівельних робіт чи не прийняти в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти, створюючи суттєві проблеми забудовникам. Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) може накладати значні суми штрафів за порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, ставити питання про зупинення дії спеціальних дозволів та діяльності суб’єктів господарювання. Ситуація ускладняється тим, що далеко не завжди державні органи дотримуються закону, а нерідко приймають протиправні рішення, які суттєво порушують права юридичних та фізичних осіб.
Спори з держорганами у досудовому порядку не завжди приносить бажаний результат, оскільки нерідко посадовці неналежним чином реагують на скарги та звернення, ухиляючись від виконання своїх обов’язків або, навпаки, продовжуючи чинити протиправні дії. Єдиним надійним інструментом захисту у такому випадку є звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності державного органу, про скасування нормативно-правового акта та індивідуального акта, про зобов’язання вчинити дію чи прийняти рішення, від яких ухиляються посадовці, або ж навпаки про зобов’язання утриматися від вчинення держорганом протиправних дій.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР);
Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ДАБІ);
Державною екологічною інспекцією України (Держекоінспекція);
Державною прикордонною службою України (ДПСУ);
Фондом державного майна України (Фонд держмайна);
Державною міграційною службою України (ДМС України);
Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба);
Органи державного нагляду (контролю) мають право здійснювати планові перевірки за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення. Ви маєте право не допускати перевіряючих до планової перевірки в разі неодержання повідомлення про її здійснення.
У разі виявлення порушень вимог пожежної безпеки перевіряючий має скласти у двох екземплярах акт перевірки, один екземпляр якого має бути наданий суб’єкту, якого перевіряли. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, підпишіть акт із аргументованими письмовими запереченнями, які будуть невід’ємною частиною акту перевірки.
Якщо Ви не згодні з рішенням держоргану регіонального рівня, Ви маєте право у досудовому порядку звернутися зі скаргою до центрального органу державної влади, якому підпорядковується територіальний орган. Навіть якщо рішення не буде скасовано центральним органом, Вам має бути надіслана відповідь з роз’ясненням причин незадоволення скарги, що дозволить з’ясувати аргументацію держоргану, якою він буде відстоювати свою позицію в суді. Звернутися до суду Ви матимете право впродовж трьох місяців після отримання відповіді на скаргу.
Скарга до центрального органу виконавчої влади, якому підпорядковується відповідний територіальний держорган, обов’язково має містити: повну назву та адресу органу, рішення якого оскаржується; Ваші повні дані (назва підприємства або ПІБ, адреса, контактний телефон); реквізити рішення, що оскаржується (повна назва рішення, його номер та дата). Далі слід детально обґрунтувати обставини, які підтверджують незаконність рішення. Текст скарги закінчується проханням скасувати рішення та повідомити про результати розгляду скарги. В скарзі також зазначається її дата та дані особи, що підписала скаргу.
Якщо Ви вирішили оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність держоргану в суді, у цьому випаду краще звернутися до адвоката за професійною правничою допомогою. Адже навіть перспективну справу можна програти у суді, не маючи досвіду участі в розгляді справ в суді та не знаючи процесуального законодавства, що регулює порядок здійснення судочинства (наприклад, пропустити важливий процесуальний строк, після якого не можна буде подати важливі докази чи оскаржити рішення суду першої інстанції до апеляційного суду).
За загальним правилом позовна заява з приводу оскарження рішень, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи подається за вибором позивача до адміністративного суду за місцем знаходження (проживання) позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача - державного органу, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства.
Згадані посадові особи не мають права на власний розсуд обмежувати чи зупиняти діяльність підприємств, окремих виробництв. З цією метою вони зобов’язані звернутися до суду із позовом щодо застосування такого обмеження чи зупинення.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи за загальним правилом встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з боку органів державної влади. Виключення щодо інших строків звернення до адміністративного суду встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.