м. Київ, вул. Івана Драча, 6, оф. 15
Ваша сила перемогиПодатковий консалтинг агрокомплексів
У зв’язку з тим, що сільське господарство є однією з провідних галузей економіки України, вищі державні органи приділяють багато уваги питанню регулювання оподаткування аграріїв. При цьому, правила оподаткування сільськогосподарських підприємств змінюється майже щороку. Так, держава в певний період часу спочатку намагається стимулювати розвиток аграрного бізнесу, запроваджуючи відповідні податкові пільги для аграріїв. Потім керманичі приходять до висновку, що агробізнес дає замало податкових надходжень до бюджету, посилюючи податкове навантаження на сільськогосподарські підприємства. Як приклад, спочатку був запроваджений спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства, а потім цей спеціальний режим було скасовано і сільськогосподарські підприємства стали сплачувати ПДВ у загальному порядку.
Система оподаткування суб’єктів, зайнятих у сільському господарстві дуже складна та має багато нюансів. Як приклад, за загальним правилом, сільськогосподарські підприємства є платниками податку на прибуток підприємств. Але сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть бути неприбутковими організаціями. Також, сільськогосподарські підприємства можуть обробляти землю на підставі договорів оренди, де орендодавцями є так звані «пайовики». У цьому випадку орендарі сплачують оренду такому орендодавцю на підставі відповідного договору. Але непоодинокими є випадки, коли аграрні підприємства обробляють землі державної чи комунальної власності. У цьому випадку, в залежності від виду землекористування, аграрії сплачують або земельний податок, або також орендну плату. Також є певні категорії земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.
Крім того, сільськогосподарські товаровиробники за певних обставин можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності – так званій «четвертій групі», сплачуючи єдиний податок. При цьому, Податковим кодексом України встановлені випадки, коли сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку, зобов'язані перейти на сплату податків і зборів по загальній системі оподаткування.
Зважаючи на складність та постійну зміну системи оподаткування діяльності аграрних підприємств, часом навіть досвідчений бухгалтер не може самостійно розібратися у всіх юридичних нюансах оподаткування, що може призвести до порушення вимог податкового законодавства і, як наслідок – до донарахування сум податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи викладені обставини, з метою захисту інтересів свого бізнесу аграріям бажано користуватися юридичними послугами адвокатів, що спеціалізуються на питаннях оподаткування сільськогосподарських підприємств.
Команда АО «ВіннерЛекс» об’єднала кращих адвокатів, які здійснюють комплексний юридичний супровід діяльності сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств різних галузей агропромислового комплексу, у тому числі в питаннях оподаткування. Наші адвокати розуміють, яким чином ведеться бізнес у аграрному секторі, знають особливості оподаткування діяльності сільськогосподарських підприємств, тому ми пропонуємо найкращі шляхи вирішення юридичних питань.
Консультування з питань оподаткування, виявлення та мінімізація можливих юридичних ризиків пов’язаних зі справлянням податків;
Податкове планування діяльності агробізнесу;
Правовий аудит (Due Diligence) діяльності сільськогосподарських підприємств з податкових питань;
Підбір оптимальних з точки зору оподаткування варіантів здійснення операцій з придбання та відчуження активів (землі та іншої нерухомості, сільськогосподарської техніки, корпоративних прав сільськогосподарських підприємств);
Взаємодія з податковими органами, у тому числі складання відповідей на запити контролюючих органів, супровід податкових перевірок сільськогосподарських підприємств, звернення за індивідуальними податковими консультаціями;
Вирішення податкових спорів між аграріями та податковими органами в адміністративному та судовому порядку.
У разі, якщо сільськогосподарське підприємство має певні сумніви у трактуванні податкового законодавства, воно має право звернутися до контролюючого органу з проханням надати індивідуальну податкову консультацію - роз’яснення щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства. При цьому, платник податків, який діяв у відповідності до індивідуальної податкової консультації, звільняється від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства. Слід пам’ятати, що така консультація має бути зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
У відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У разі ж, якщо платник податку скористався правом на адміністративне (досудове) оскарження, для звернення до суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Але також слід врахувати, що Податковим кодексом України передбачений строк давності тривалістю 1095 дні для, наприклад, подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, з дня здійснення такої переплати або отримання права на відповідне відшкодування.
Земельний податок не сплачується за:
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства.
Статус неприбуткових організацій можуть мати сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, які здійснюють обслуговування виключно своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, за умови, що вони одночасно:
- утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- їх установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів чи працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
- їх установчі документи мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим сільськогосподарським кооперативам, або про зарахування до доходу бюджету у разі припинення сільськогосподарського кооперативу;
Для набуття статусу неприбуткової організації сільськогосподарський кооператив має бути внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Сільськогосподарські підприємства незалежно від їх організаційно-правової форми можуть бути платниками єдиного податку за умов, що вони є товаровиробниками, а частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків від загального обсягу виробництва.
Платник податків, який отримав від контролюючого органу запит, який не відповідає вимогам Податкового кодексу України, звільняється від обов’язку відповіді на такий неналежний запит.
Платник податків може здійснити оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень в адміністративному порядку до вищого контролюючого органу або в судовому порядку. При цьому, платник податків після завершення процедури адміністративного оскарження, яке є досудовим порядком вирішення спору, може звернутися з позовом до суду.
Продаж земельної ділянки фізичною особою не оподатковується за умови одночасного існування трьох обставин в їх сукупності:
- якщо платник податку – продавець земельної ділянки протягом звітного податкового року не здійснював операцій з відчуження інших об’єктів нерухомості (у тому числі будинку, квартири, іншої будівлі);
- якщо площа земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної Земельним кодексом України залежно від її призначення;
- якщо земельна ділянка перебуває у власності платника податку понад три роки (окрім випадку отримання земельної ділянки у власність в порядку спадкування).
У всіх інших випадках операція з продажу земельної ділянки фізичною особою оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО).