Довгий шлях до республіки, або чому «пташка» у бюлетені не менш важлива, ніж купівля квартири

Майбутній День Конституції України і введений безвізовий режим з країнами Європейського Союзу для громадян нашої країни є одним з відповідних приводів задуматися, як реалізувати на практиці норми однієї з кращих, на думку експертів, європейських конституцій і дати людям розуміння того, до чого призводить громадянська активність.

Говорячи про дієвість європейських громадян, варто відзначити, що однією з умов її існування є відкритий і вільний доступ населення до різних джерел інформації. Підтверджується це також раніше прийнятим рішенням про скасування плати за роумінг на території Євросоюзу, який набрав чинності з 15 червня цього року. Відтепер жителі ЄС можуть здійснювати телефонні дзвінки, а також користуватися мобільним інтернетом за тарифами, встановленими в країні їх проживання, що забезпечує їх інформованість, обізнаність та істотно знижує можливість маніпуляції їх свідомістю.

Безперервні військові дії, порушення суверенітету, економічні проблеми і так далі, привели до масового невдоволення населення і, природно, втрати його довіри до представників влади. Природний прояв громадянської позиції має перманентний характер. Можливо тому, останнім часом все частіше відзначається підвищений інтерес до сутності принципів республіканських традицій, що, по суті, не викликає особливого подиву з урахуванням того, в який, м’яко кажучи, непростій ситуації опинилася Україна. Крім цього, інтерес до республіканських ідей викликає і той факт, що стаття 5 Конституції України проголошує Україну республікою. Але чи так воно є насправді?

Очевидно, що в тому класичному вигляді, в якому існували республіки раніше, і в тому, що існують нині, нічого і близько схожого немає. Причиною цього є відсутність розуміння і розмежування республіки, як форми правління і республіканізму, як ідеології правління країною.

Перш за все, варто відзначити, що республіканська концепція грунтується на таких фундаментальних положеннях як свобода, рівність, синергія, громадянська доблесть і усвідомлена активна роль громадян в процесі прийняття суспільно важливих рішень для країни. Ці принципи присутні у всіх ідеологіях, але чому ж так Україну в Європі приваблює саме республіканізм?

Розуміння республіканської свободи має на увазі відсутність знаходження людини в волі будь-якого іншого індивіда. Але, при цьому, республіканська свобода не виключає добровільного прийняття на себе загальноприйнятих обов’язків і обмежень. У цьому контексті простежується і принцип рівності республіканської концепції, оскільки прийняття певних правил життя, які прийнятні для всіх, здійснюється спільно. Це те, що зобов’язує всіх разом і об’єднує в єдине пов’язане ціле.

Республіканська рівність проявляється також у рівності умов участі індивіда в політичній системі, рівності одержуваних винагород і впливу на спільну справу.

Для того, щоб вище згадані положення працювали, в суспільстві має переважати наявність громадянської доблесті, тобто активна громадська позиція кожного. Тим більше, що Україна завжди була орієнтована на особистість своїх громадян, так склалося історично і генетично. Але в діючій практиці реалізації конституційних принципів, на жаль, ми зустрічаємо зворотне.

У більшості населення сьогодні простежується відсутність громадянської відповідальності за події, котрі відбуваються поруч, апатія і невдоволення владою. Все це є наслідком того, що люди, які опиняються при владі, керуються виключно особистими інтересами, не маючи нічого спільного з інтересами народу. У владних структурах, як правило, виявляються одні й ті ж. І виходить оксюморон: – Кому скаржитеся? – Царю! – На кого скаржитеся? – На Царя!

Замість цього, в країні, яка позиціонує себе як республіка, політика повинна існувати як змагання за досягнення загальних цілей і благ, формуючи таким чином підприємливого і політично активного громадянина, відповідального перед ним представника влади, які поважають закони і звичаї своєї країни.

Проблема участі в суспільному житті громадян є однією з ключових не тільки в Україні, але і в багатьох європейських країнах. Маніпуляції ж через засоби масової інформації свідомо вганяє людей в апатію і поле негативних емоцій, де будь-які передвиборні обіцянки здаються панацеєю, а відсоток на виборах є, по суті, відсотком доступу до ЗМІ.

Україні в цьому питанні варто перейняти зовсім недавній досвід Франції. Як відомо, перемогу на президентських виборах у Франції здобув Еммануель Макрон. Зараз же, вже відомі результати першого туру виборів в парламент Франції, в яких перемога залишилася за партією Еммануеля Макрона “Вперед, Республіка!”. Це молоде політичне об’єднання, яке ще два роки тому зовсім не існувало. Тобто французи зробили вибір на користь нових підходів в політиці у виконанні нових представників влади. Причиною цього стала втома французького суспільства від старих системних партій. До того ж, варто відзначити особливість передвиборної компанії Еммануеля Макрона. Вона грунтувалася на побудові довіри між кандидатом і виборцем, на спільну боротьбу за досягнення республіканських цінностей – свободи, братерства і рівності.

З огляду на національні особливості України, сьогодні існує гостра необхідність, перш за все, викорінити спроби маніпуляцій через засоби масової інформації та дати шанс людям реалізувати власні амбіції, розуміючи при цьому важливість рівності прав і свобод, закріплених Конституцією України. Необхідно, щоб громадянське суспільство мало реальну можливість брати участь в житті країни на постійній основі, а не у вигляді небезпечних суспільних вибухів. Тоді це дасть ту синергію громадян, яка закладена в принципах республіканізму. Саме це і є усвідомлений шлях до тенденцій світового прогресу, задекларованому прагненню до Європейського Союзу.

Стаття написана Партнером Адвокатського об’єднання WinnerLex Наталією Ковалко спеціально для сайту www.obozrevatel.com

Звертаємо Вашу увагу на те, що ця публікація не є юридичною консультацією і надається в інформаційних цілях. При наявності конкретної проблематики по публікації, рекомендується отримання повної консультації нашими фахівцями.

Авторське право на матеріал належить Адвокатському об’єднанню WinnerLex.

Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім’я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення – є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.