Помилки в документації не завадили виграти спір у фіскальної служби і відстояти інтереси клієнта більш ніж на 4 млн. грн.
05.10.2015Специфіка ведення бізнесу у наших багатьох клієнтів така, що пріоритетом є не тільки отримання доходу і своєчасна сплата податків та зарплат співробітникам, а й підтримка потрібних ділових зв’язків з контрагентами. І для того, щоб в умовах кризи зберегти і примножити своїх ділових партнерів, довіра у відносинах виходить на перший план.
Однак при цьому може виникнути ситуація, коли через рівень довіри та динаміку виробництва на етапі постачання не завжди перевіряється правильність складання контрагентом товаросупровідних документів, що в практиці одного з наших клієнтів призвело до ствердження фіскальних органів про нереальність і фіктивність таких операцій.
При цьому представники ДФС стверджували, що вантажопідйомність автомобіля, який перевозив товар, не відповідає обсягу поставленого товару, заявленому в ТТН. При цьому дані про таку вантажопідйомність податківці вказали в акті перевірки з посиланням на сайт wikipedia.org, а аргументи, що весь обсяг вантажу був перевезений декількома поїздками, до уваги прийняті не були.
Вивчивши всі обставини, податкові юристи ЮК WinnerLex розробили правову позицію, яку повністю підтримала колегія суддів, основні аргументи якої полягали в наступному.
Відповідно до пункту 2.6. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, при перевезенні однорідних вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача на одну і ту ж відстань за умови забезпечення цілісності вантажу допускається оформлення однією товарно-транспортною накладною всього обсягу вантажу, перевезеного автомобілем за зміну.
Подорожні листи і товарно-транспортні накладні, які не містять окремих реквізитів, у тому числі посвідчення водія, підписи диспетчера, відмітки про допуск водія до керування за станом здоров’я, не можуть вважатися неналежними доказами, так як формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу слід віддавати реальності здійснення господарської операції та її економічним змістом, а не оформлення такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів і зміною стану зобов’язань підприємства, а не деталізацією складених у ході такої операції документів.
До того ж товарно-транспортні накладні та дорожні листи не належать до первинних документів, що підтверджують господарські операції з поставки товару, але вони можуть засвідчувати факт господарських взаємовідносин між замовником послуг з транспортного вантажного перевезення (в даному випадку – контрагентами – постачальника) і перевізником.
Причому відповідальність за невиконання обов’язку по належному веденню бухгалтерського обліку або складання документів покладається на суб’єкти, які склали ці документи, і її не можна поширювати на інших осіб.
У результаті розгляду цієї справи податкові юристи ЮК WinnerLex відстояли позицію свого клієнта і виграли податковий спір на суму понад 4 млн грн.