Зміни до Земельного кодексу з 01 січня 2019 року

Зміни до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю в Україні, які передбачають наступні нововведення:

1. Передбачено перехід невитребуваних (нерозпайованих) земель ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до власності територіальних громад, на яких вони розташовані.
2. У разі, якщо власник невитребуваної земельної частки (паю), або його спадкоємець, не оформлять до 1 січня 2025 р. право власності на цю частку (пай), вони вважаються такими, що відмовилися від цієї земельної ділянки.
3. Встановлено можливість орендарів земельних ділянок здійснювати між собою обмін належним їм правом користування земельними ділянками.
4. Надано право обміну земельних ділянок усіх форм власності на інші земельні ділянки у разі, якщо різниця між нормативними оцінками земельних ділянок, що підлягають обміну, становить не більше 10 %.
5. Передбачено право отримання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами та лісосмугами, які розташовані у масивах чи обмежують масиви земель сільськогосподарського призначення.
6. Визначено встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель.
7. Передбачено інвентаризацію земель, порядок якої має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19

Водночас, застосування зазначених норм вимагає якісного юридичного супроводу через невизначеність процедур на практичному рівні.

Для отримання більш детальної інформації щодо новацій у земельному законодавстві Ви можете отримати відповідну юридичну консультацію у наших адвокатів земельної та аграрної спеціалізації.

Звертаємо Вашу увагу на те, що ця публікація не є юридичною консультацією і надається в інформаційних цілях. При наявності конкретної проблематики по публікації, рекомендується отримання повної консультації нашими фахівцями.

Авторське право на матеріал належить Адвокатському об’єднанню WinnerLex.

Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім’я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення – є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.