Зайва патЕтика

Керуючий партнер Юридичної компанії WinnerLex Анна Вінниченко дала коментар до статті «Зайва патЕтика» у газеті «Бізнес».

Про етику бізнес-відносин в Україні говорять давно, але детальне вивчення цієї теми почалося декілька років тому в руслі дискусій про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).

«У нас в компанії існує шість напрямків КСВ, які керуються із штаб-квартири керуючим комітетом з КСВ. Але за кожен напрямок відповідальність несе визначений департамент –  як у штаб-квартирі, так і у локальних офісах. Наприклад, за охорону праці і за екологію – операційний департамент, за ділову етику – юристи, за трудові права – департамент HR. Відповідно, ми не бачимо необхідності у створенні ще і окремого комітету з етики, оскільки за впровадження та реалізацію принципів бізнес-етики в цілому відповідає юридичний департамент», – розповідає Наталія Бондаренко, директор з юридичних питань компанії Carlsberg Ukraine ( м. Київ, виробництво слабоалкогольної продукції в Україні – з 1996 р.; 3,5 тис. осіб).

Її слова підтверджують поширення в Україні такої практики, коли компанії, піклуючись про свою етичну репутацію, надають перевагу все ж не створювати додаткових структур.

Норми і правила поведінки працівників зазвичай прописують у внутрішніх документах, які мають наказовий або рекомендаційний характер, а контроль покладають на різні підрозділи.

Наприклад, дрес-код і поведінка працівників – це повноваження HR-департаменту, а от «відкати» і подарунки – сфера контролю служби безпеки або юридичного департаменту.

У західних корпораціях, на відміну від вітчизняних, функціонування комітетів з етики, покликаних підтримувати честь та гідність своїх організацій – давно усталена практика. Структура таких комітетів, їх повноваження, кадровий склад (зазвичай з числа топ-менеджерів) чітко регламентовані.

На розгляд таких органів, як правило, виносяться надзвичайні події: участь працівників у «відкатах», надання або отримання хабарів і т. д. У чистому вигляді комітетів і подібних до них органів у структурі управління українських компаній бізнес не знайшов, але виявив їх багатообіцяючі зародки.

Так, у міжнародній консалтинговій компанії «Ернст енд Янг» (м. Київ, в Україні – з 2001 р.; близько 400 осіб) контроль якості і ризиків забезпечується декількома способами, в  тому числі, процедурами приймання рішень про співпрацю з клієнтом; щорічними опитуваннями клієнтів; глобальними незалежними перевірками; щорічними тренінгами з дотримання політики незалежності і т. д.

Крім того, у компанії функціонує «гаряча» телефонна лінія з питань корпоративної етики, а також спеціальна анонімна онлайн-реформа EthicsPoint на сайті, яка акумулює запити і надсилає їх відповідальним особам з числа керівництва або юридичного відділу компанії.

На «гарячу лінію» можна повідомити про дії, які суперечать вимогам етики, нормативно-правовим актам, професійним стандартам, а також принципам кодексу корпоративної поведінки компанії. У київському офісі «Ернст енд Янг» також є спеціальні бокси, в яких можна залишити анонімне повідомлення.

Людина людині – друг

За відсутності спеціальних органів «етичного» контролю в українських компаніях вважають необхідним назначати відповідального працівника, який буде курувати профілактичну роботу.

Так, в компанії «Київстар» (м. Київ; телекомунікації; з 1994 р.; 5 тис. осіб), за словами Святослава Сенюти, начальника відділу корпоративної и судової роботи і замісника компалайнз-менеджера, ще в 2004 р. був прийнятий «Корпоративний кодекс поведінки» (КПП), в якому визначені стандарти належної ділової поведінки і бізнес-етики працівників.

«Кодекс регламентує внутрішнє життя компанії, взаємодію з бізнес-партнерами, клієнтами, громадськістю. Наприклад, в яких випадках виникає конфлікт інтересів, які подарунки є неетичними, що таке «вагома внутрішня інформація» і т. д. Якщо працівник в ході виконання своєї роботи зіштовхується із ситуацією, яка суперечить КПП, чи просто хоче уточнити питання, пов’язані з етикою ділової поведінки, він може звернутися до менеджера, відповідального за дотримання Кодексу. Ця посада називається «компалайнз-менеджер», – пояснює пан Сенюта. Опитування БІЗНЕСу: “Що для Вас корпоративний етичний кодекс, % опитаних”.

Також працівники компанії, за його словами, у спеціальній електронній формі для звернень на внутрішньому сайті можуть поскаржитися на неправомірні дії, внести побажання або пропозиції чи попросити поради в проблемній ситуації.

Причому розгляду підлягають всі, в тому числі і анонімні звернення. На підставі аналізу звернень компалайнз-менеджер може ініціювати проведення корпоративного розслідування чи підготувати для керівництва компанії рекомендації з покращення ведення бізнесу.

«Надзвичайно важливо забезпечити можливість вільного доступу до компалайнз-менеджера для усіх працівників у компанії, що вони могли проінформувати його про проблеми. Для бізнесу принципово важливим є створення такої культури, коли працівники добросовісно беруть участь у вдосконаленні бізнесу, частиною якого вони є», – запевняє пан Сенюта.

У «Платинум Банку» діє схожа схема. «Банк – це установа, яка працює у сфері послуг, і репутація і думка клієнтів грають тут вирішальну роль», – говорить Вікторія Міхно, начальник управління корпоративних комунікацій «Платинум Банку» (м. Київ, в Україні – з 2004 р.; більше 4 тис. осіб).

– «Тому всі працівники банку під час вступу на посаду проходять спеціальну програму «Адаптація», в рамках якої вивчають кодекс банку, в якому прописані правила поведінки у відношенні до клієнтів і працівників. Це допомагає уникнути непорозумінь і етичних проблем у майбутньому».

На випадок виникнення спірної ситуації між працівниками, за словами пані Міхно, у банку існує посада так званого «Платинового уповноваженого», призвання якого допомогти працівнику розібратися з проблемою і знайти вихід з положення. Таких уповноважених всього три. Позиція ця вибірна, строк дії повноважень – рік.

«У випадку виникнення непорозумінь між клієнтом та працівником банку або між колегами, ми ретельно вивчаємо ситуацію, розглядаємо всі точки зору. В цьому, звісно, нам допомагають як «Платиновий уповноважений», так і департамент PR, а в деяких випадках – і департамент безпеки», –  розповідає пані Міхно (згідно законодавства України, всі фінансові установи повинні мати організовані служби внутрішнього контролю. Зокрема, подібні рекомендації містяться у документах Базельського комітету з банківського  нагляду (БКБН) «Система внутрішнього контролю в банках: основи організації» (вересень 1998 р., БКБН 40. – Ред.).

Насправді питання етики піднімаються у багатьох компаніях, хоча, можливо, не скрізь ця діяльність формалізована.

«IТ-сфера відрізняється від інших галузей своєю гнучкістю, у нас нема суворого корпоративізму. Загалом, відсутній дрес-код, і такий порядок речей полегшує спілкування у колективі в цілому. Між колегами прийняті більш вільні відносини і не супер сувора субординація. Тим не менше, у компанії також існує звід корпоративних рекомендацій, що стосується питань в середині компанії і за її межами, CommunicftionGuideline», – стверджує Сабіна Крупко, спеціаліст з маркетингу персоналу Дніпропетровського підрозділу компанії SoftServe (м. Львів; розробка ПО; з 1993 р.; більше 2 тис. осіб).

В компанії передбачена офіційна посада – радник з кар’єри. Працівник,  наділений цими функціями, є своєрідним «адвокатом» працівників компанії і сприяє їх постійному професійному і кар’єрному росту. І це перша людина, до якої необхідно звернутися працівнику SoftServe у випадку виникнення етичної проблеми у нього особисто чи в його  робочому оточенні.

Кодекс честі

Як можна помітити, документом, який визначає функціонування «етичної» системи, частіше за все є корпоративний кодекс – звід правил, яким має слідувати кожен працівник.

«Кодекс ділової етики нашої компанії формувався роками. В ньому прописано дотримання дрес-коду і правил внутрішнього трудового розпорядку, а також порядок відносин із клієнтами і постачальниками і т. д. Деякі складові – це окремі накази по підприємствам, обов’язкові до виконання», – розповідає Наталія Бережна, директор департаменту управління персоналом «Малбі» (м.Дніпропетровськ; виробництво кондитерської продукції та безалкогольних напоїв; з 1997 р.; 850 осіб).

Так на підприємствах компанії чітко регламентуються дії торгових представників, самостійно чи з дозволу вищого керівництва, яке встановлює розмір знижки для клієнта. Адже у випадку виявлення сумнівних угод за справу береться служба безпеки.

«Ідея створення корпоративного документу, який відобразив би відношення компанії до таких речей як корупція, шахрайство, розкрадання, зловживання службовим становищем, виникла у нашій компанії рік тому», – говорить Андрій Лихоманов, начальник служби економічної безпеки компанії «Інтертайп».

По суті, це – визначений «меседж» працівникам і контрагентам, який інформує про відносини керівництва компанії до питань економічної безпеки. «Виходячи з цих міркувань, ми і створили свою «етичну» програму. Щоб усім було ясно, що у випадку здійснення неправомірних, з точки зору етики, дій до персоналу, зокрема, будуть застосовані жорсткі санкції», – пояснює пан Лихоманов.

Ні для кого не секрет, що більшість «неетичних» дій у компаніях пов’язані з фінансовими потоками. Тобто тоді,  коли є ризик, що працівник компанії, у зговорі з контрагентом, спробує отримати незаконну вигоду, наприклад, у разі продажу продукції за заниженою ціною або на визначених пільгових умовах. З точки зору корпоративної етики, це найбільша погрішність в українських компаніях. І, нажаль, одна із найпоширеніших.

«Норми будь-яких кодексів корпоративної етики регулюють відношення на рівні трудових. Вони, безсумнівно, мають деякий вплив на формування відповідального відношення персоналу до роботи, але виконують, більше, превентивну функцію (максимальне покарання – звільнення). Якщо менеджер компанії здійснює неетичні дії, які кваліфікуються Кримінальним кодексом України як посадові злочини (наприклад, отримує хабар), то такі дії будуть переслідуватися уже державою, так як вони є посяганням на важливу сферу громадських відносин та інтересів», – відмічає Анна Вінниченко, партнер юридичної компанії WinnerLex (м. Дніпропетровськ; надає юридичні послуги з 2010 р.;).

Оптимістичні песимісти

Але, за думкою пані Міхно, недалекий той час, коли працівники українських компаній будуть відрізнятися високим рівнем свідомості.

«Мені приємно усвідомлювати, що уже зараз багато українських компаній не просто декларують принципи корпоративної соціальної відповідальності, але і доказують це своїми діями, створюючи відповідні відділи і комітети. Можу сказати, що це значний крок на шляху становлення свідомості нашого суспільства. Наступним кроком, надіюсь, буде створення у компаніях комітетів з етики», – пояснює вона. Однак багато скептиків не схильні розділяти подібний оптимізм.

«Наприклад, три-чотири роки тому було модним створювати органи, які відповідають за реалізацію гендерної політики, – зауважує Володимир Момот, доктор економічних наук, керівник напрямку «Менеджмент» Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля (з 1993 р.; 300 осіб).

– Якщо більшість працівників не приймають місію компанії і цінності, відторгають основні принципи роботи, то зусилля подібних структур будуть сміхотворними. Не так важливо, як ми назвемо орган, навіть не важливо, чи є він взагалі, головне – щоб на підприємстві були широко поширені корпоративні уявлення про культуру і етику, забезпечена широка захопленість працівників. Тоді все буде добре».

Топ-менеджер – про інтриги

Андрій Лихоманов (43), начальник служби економічної безпеки компанії «Інтертайп» (м. Дніпропетровськ; виробництво труб, коліс і бандажів для залізничного транспорту; з 1990 р.; 15 тис. осіб).

– У нас працює «гаряча лінія» – міський і мобільний номери, електронна пошта. Ми надали працівникам, які бажають повідомити яку-небудь інформацію, навіть анонімно, таку можливість. Але будь-який анонімний сигнал – ще не звинувачення, а тільки підозра, яку необхідно перевірити.

У практиці великих компаній часто стається, що постачальники використовують «чорні технології» і у боротьбі за контракти намагаються втягнути в інтриги службу економічної безпеки, подати неправдиву інформацію з метою очорнити конкурента і з надією на те, що договір буде розірвано і у них з’явиться можливість зайняти місце, яке звільнилося.

Такі факти, безперечно, є, але  висновки ми робимо тільки після всебічної перевірки інформації. Потрібно розуміти, що ми живемо в Україні, що створене визначене внутрішнє середовище і всі чудово розуміють, що вкрасти можна більше, ніж заробити, і  фактів «відкатів» і хабарів вдосталь.

Працівник – про правила гри

Сергій Кашпер (46), головний системний інженер компанії Motorola Mobility (м. Лібертівіль, США; телекомунікації; з 2011 р.; з 1928 р. була у складі компанії Motorola):

– У нашій компанії прийнято, щоб кожен працівник раз у рік проходив обов’язкові онлайн-курси, які стосуються правильної поведінки у компанії, взаємної поваги, недопущення расової, сексуальної і іншої дискримінації.

Людина повинна ознайомитися із слайдами, прослухати лекцію і відповісти на питання в інтерактивному режимі. Якщо виникло будь-яке із порушень, про це доповідають у відділ кадрів через керівництво. І уже відділ кадрів займається розглядом кожного конкретного випадку із застосуванням санкцій, якщо це необхідно.

БІЗНЕС №30-31 (1017-1018) від 23.07.2012 Поліщук Оксана Василівна

Звертаємо Вашу увагу на те, що ця публікація не є юридичною консультацією і надається в інформаційних цілях. При наявності конкретної проблематики по публікації, рекомендується отримання повної консультації нашими фахівцями.

Авторське право на матеріал належить Адвокатському об’єднанню WinnerLex.

Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім’я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення – є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.