«Карантин вихідного дня»: про що треба знати підприємцю

Мабуть вже кожен чув, що український уряд, тобто Кабінет міністрів України, 11 листопада прийняв рішення про запровадження так званого «карантину вихідного дня» з 00:00 годин 14 листопада і до 30 листопада 2020 року.

Як не парадоксально, але сайті Кабміну тексту цього рішення немає. Замість тексту нормативного акту Уряд пропонує українцям керуватися інфографікою на його сайті.

Відповідно до закону про Кабінет міністрів України постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Тож станом на вечір 12 листопада жодного діючого рішення Уряду про «карантин вихідного дня» не існує, а його точний зміст не відомий, як і причини, які заважають оприлюднити його вже більше доби.

Отже для розуміння можливих заходів і їх наслідків для бізнесу приходиться керуватися картинками від Уряду!

В них зазначено, що «карантин вихідного дня» передбачає заборону наступних заходів:

• приймання відвідувачів у закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе);
• приймання відвідувачів у ТРЦ та інших закладах розважальної діяльності;
• діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів;
• діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів;
• приймання відвідувачів суб’єктами, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення (салони краси, магазини промтоварів та інше).
Тому все ж таки варто нагадати, що за порушення правил карантину передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, у вигляді штрафу на громадян від 17000 грн. до 34000 грн., і на посадових осіб – від 34000 грн. до 170 000 грн.).

 Вищевказані обмеження фактично стосуються суб’єктів певної сфери господарської діяльності, якими за чинним законодавством можуть бути або юридичні особи, або фізичні особи-підприємці.

Тобто, за порушення вказаних карантинних обмежень протокол про адміністративне правопорушення може бути складено не на умовних продавчиню чи парикмахера, а на посадову особу, тобто, в більшості випадків, керівника суб’єкта господарювання, на якому виявлено порушення, або щодо фізичної особи-підприємця, який веде відповідну діяльність.

У свою чергу, Кримінальний кодекс України визначає, що порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань карається штрафом від 17000 грн. до 51000 грн., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Саме формулювання цієї норми Кримінального кодексу наводить на думку про те, що довести наявність складу цього злочину в діях директора умовного косметичного салону буде важко, але креативність вітчизняних правоохоронців та судів іноді заставляє дивуватись.

Наостанок треба відзначити, що «карантин вихідного дня» не є тотальною забороною, а фактично забороняє роботу з відвідувачами, тобто споживачами. Заборони суб’єкту господарювання чи його працівникам знаходитись на робочому місці чи виконувати якісь дії не пов’язані з обслуговуванням відвідувачів, «картинки» від Уряду не містять.

Але подивимось, що все ж таки буде в тексті постанови…