Як довести форс-мажорні обставини в умовах карантину у зв’язку з COVID-19?

17 березня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відповідно до п. 7 цього закону карантин, який був запроваджений на території України Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020, був віднесений до форс-мажорних обставин.

Форс-мажорні обставини або обставини непереборної сили – це надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо). За загальним правилом, виникнення таких обставин звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання (як правило, у такому випадку мова йдеться про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів або пені – найдієвіших механізмів спонукання до належного та вчасного виконання обов’язку, встановленого або законом (сплата податків, тощо), або договором (постачання товару, надання послуг, тощо). Одночасно, звільнення від відповідальності залишається чинним лише на той період, протягом якого існує дана обставина.

Оскільки форс-мажорні обставини завжди є виключними, то передбачають й спеціальні правила поведінки. Особливо це важливо для учасників договірних відносин, тому що на практиці дуже часто саме в договорах порядок відносин сторін у період дії обставин непереборної сили залишається поза увагою або сформульованим нечітко та незрозуміло.

Саме на цей випадок ще раз нагадуємо.

Відповідно до ч.4 ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (набуття чинності для України: 1 лютого 1991 р.) та ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 218, ч. 4 ст. 219 ГК України, якщо інше не передбачено у договорі, у разі виникнення форс-мажорних обставин, сторона, яка не виконує свого зобов’язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання належним чином. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов’язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане. По-друге, сторона, яка не виконує свого зобов’язання, у разі посилання на форс-мажорні обставини, має у будь-якому випадку засвідчити саме вплив цих форс-мажорних обставин на належне виконання нею зобов’язань.

Торгово-промислова палата (ТПП) України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини. Саме сертифікат – є належним доказом, що передбачається умовами договору, як правило, та законом для засвідчення настання таких обставин. Звернення до ТПП здійснюється за кожним окремим договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин.

Заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) можна скачати за наступним посиланням: https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhorni….

Заява подається за підписом керівника підприємства, організації з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням – довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням – довіреною особою.

Важливо, за кожною заявою подається окремий пакет документів, на підставі яких ТПП має винести рішення про існування перешкод у вигляді форс-мажорних обставин та видати відповідний Сертифікат, який потім суб’єкт звернення може пред’являти в якості належного доказу або контрагенту за відповідним договором, або в суді, якщо буде шукати судового захисту за неправомірне притягнення до відповідальності саме за цим договором.

Звертаємо Вашу увагу на те, що ця публікація не є юридичною консультацією і надається в інформаційних цілях. При наявності конкретної проблематики по публікації, рекомендується отримання повної консультації нашими фахівцями.

Авторське право на матеріал належить Адвокатському об’єднанню WinnerLex.

Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім’я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення – є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.