Реалізація ІТ-бізнесу має свою послідовність. Спочатку з’являється ідея, так званий стартап, потім постає питання залучення інвестору, який вкладає кошти у розвиток стартапу. При позитивному результаті всі залишаються задоволені – інвестор отримує частку у статутному капіталі чи пакет акцій у компанії, яка приносить прибуток, а стартапер – втілення ідеї в реальність та додатковий дохід.
Процес фінансування проекту через венчурні фонди та інвестиційні компанії прийнято ділити на декілька етапів, так звані інвест-раунди – посівний раунд (seed-раунд для створення прототипу), раунд А (для створення комерційної версії), раунд В (для підтримки раннього зростання), раунд С (для «ривка» на ринку) і раунд D (для продажу стратегічному інвесторові і IPO ). В залежності від конкретного випадку, інвестор може проводити фінансування, реалізуючи всі раунди або лише один з них.
Слід зазначити, що всі інвест-раунди несуть в собі певну юридичну складову, яка потребує залучення кваліфікованих юристів для її належного забезпечення.
Так, щоб мати можливість продати інвестору частку в компанії-стартапі, її слід спочатку створити відповідно до вимог законодавства. Це, у свою чергу, потребує складення статутних документів, державної реєстрації юридичної особи, поставлення її на податковий облік.
Далі, під час попередніх переговорів з інвестором досягаються домовленості щодо суми та порядку здійснення інвестицій, участі інвестора у бізнес-структурі стартапу, його прав при прийнятті рішень. Всі ці моменти повинні, по-перше, не порушувати інтереси обох сторін, а по-друге, відповідати вимогам закону. Як правило, всі важливі умови майбутніх угод з інвестором відображаються у попередніх угодах, так званих Term Sheet.
Далі після підписання Term Sheet зазвичай розпочинається процес юридичної перевірки компанії-стартапу, так званий Due Diligence, коли юристи аналізують стан компанії з точки зору правильності оформлення статутних документів, інтелектуальної власності, договорів з співробітниками, клієнтських договорів, оскільки інвестор повинен переконатися, що у компанії немає суттєвих юридичних проблем, або оцінити наявні ризики. Нерідко така перевірка виявляє багато різного роду юридичних проблем і недоліків в оформленні статутних та інших корпоративних документів, про які сторона об’єкту інвестування може навіть не здогадуватися.
Після юридичного аудиту йде етап узгодження та підписання основних угоди між сторонами, які визначають умови здійснення інвестування (Investment Agreement) та входу інвестора у корпоративну структуру ІТ-компанії (Shareholders Agreement).
Отже, є очевидним, що під час інвест-раундів виникає велика кількість правових питань, вирішення яких потребує участі кваліфікованих юристів.
АО Winnerlex має значний досвід забезпечення юридичної підтримки і інвест-раундах, має свої напрацьовані інструменти, що дозволяє нам успішно вирішувати різноманітні правові питання, що виникають під час здійснення інвест-раундів.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
Щоб мати юридичну змогу продати стартап-компанію, її слід зареєструвати як юридичну особу. Необхідно відповідально віднестися до складення статутних документів, оскільки використання шаблонних документів, завантажених з Інтернету, не можуть відображати всі особливості кожного інвест-проекту, що у майбутньому може привести до проблем з внесенням змін у статутні документи, виникнення корпоративних спорів.
Укладання договору про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці з працівниками ІТ-компанії визначить обов’язки та відповідальність персоналу у разі порушення такого зобов’язання.
На стадії розпочатку переговорів між потенційним інвестором та стартап-проектом надійніше за все сторонам укласти попередню угоду (term sheet), яким передбачити порядок та строки проведення юридичного аудиту об’єкту інвестування (due diligence), умови здійснення інвестування (investmentagreement) та входу інвестора у корпоративну структуру ІТ-компанії (shareholders agreement).
Проведення юридичного аудиту (due diligence) об’єкту інвестування потрібне як потенційному інвестору перед прийняттям рішення про вкладання грошових коштів в той чи інший проект, для перевірки юридичної чистоти об’єкту інвестування, так і стороні об’єкту інвестування, щоб показати юридичну чистоту свого обєкту з метою підвищення його привабливості перед інвестором.
Строк проведення аудиту (due diligence) та складання письмового висновку залежить від складності та кількості поставлених питань, виду і стану об’єкту інвестування, та може складати від трьох-чотирьох робочих днів до декількох тижнів або навіть місяців.
Не обов’язково. Інвест-раунди – це умовні етапи, які допомагають інвесторам розуміти стадію розвитку бізнесу, у який можна вкласти кошти, а фрілансерам – напрям, який цікавить інвестора, свої помилки. Інвест-раунди дають зрозуміти, чи у вірному напрямку рухається фрілансер, тому кожен стартап може удосконалюватися та проходити всі інвест-раунди кілька разів.
Term sheet являє собою документ, що фіксує попередню «джентльменську» домовленість сторін щодо правових і фінансових параметрів майбутньої інвестиційної угоди та корпоративного договору. Метою документа є фіксація з інвестором всіх істотних умов, щоб звести до мінімуму розбіжності між сторонами під час укладання інвестиційної угоди та корпоративного договору.. Чим більш детально в term sheet будуть описані основні умови, тим швидше і легше буде у майбутньому підписана основна угода. На етапі підписання term sheet не слід погоджуватися з тими умовами, з якими Ви не погодитеся перед підписанням корпоративного договору. Адже у майбутньому Вам буде складно пояснити інвестору, чому Ви відмовляєтесь підписати угоду на умовах, які були попередньо погоджені.
Однозначно сказати не можна. Все залежить від того, наскільки успішним є стартап, у який інвестором вкладено кошти. Слід зазначити, що інвестор вкладає гроші у проект на деякий час, між стартапером та інвестором є домовленість про отримання коштів, наприклад, на 18 місяців. За цей час стартапер реалізовує свою ідею, витрачаючи на це кошти інвестора. Потім, у кращому випадку, стартап приносить дохід та інвестор має певний відсоток від цього доходу у вигляді акцій. У стартап-індустрії повернення інвестицій відбувається під час продажу інвестором своєї частки у компанії.
